Дон Жуан

Тож поруч з нею навiть програвати

мав дон Хосе – сам голова сiм’i,

i через це не дивно, що в окрузi

iм заздрили i вороги, i друзi.

11

Вона напам’ять знала Кальдерона,

Лопе де Вегу знала, i тому,

коли актор непевно мимрив з кону,

то за суфлера правила йому.

Могла i фору в справi цiй законну

донна Інеса дати будь-кому:

тож мнемонiчнi лекцii й трактати

було iй зайве слухати й читати.

12

Великодушнiсть – ось ii чеснота.

А коник – математика. Вона

любила розмiрковувати доти,

аж поки фiлософська глибина

не доведе до повноi нудоти,

сягнувши геть затемненого дна.

Шовки вдягала тiльки тi, що личать,

хоч назвами своiми й пантеличать.

13

Вона в латинi тямила чимало

i знала грецькi лiтери. Ручусь,

що самотужки книжку прочитала

i мовою французькою якусь.

Та з рiдною поводилась недбало.

А спробуй, навiть силою примусь

висловлюватись ясно чоловiка,

коли вiн розмовляе, мов заiка!

14

Англiйськiй та еврейськiй вiддавала

Інеса перевагу над всiма

i твердила, що схожiсть небувала

iснуе помiж ними недарма.

Та чи вона на те пiдстави мала,

нехай наука вирiшить сама,

хоч «Я ваш Бог» еврейською i схоже

на звичний вигук наш «побий вас боже!».

15

Жiнки, якi патякають без дiла,

трапляються нерiдко. Але ця

ще бiльше навiть висловити вмiла

багатомовним виразом лиця.

Як Ромiлi, в собi вона волiла

знайти життевим справам рiшенця,

хоч вкоротив життя вiн, як вiдомо,

коли не всi були у нього вдома.

16

Роман Еджворт, що вискочив з оправи,

трактат з моралi, цифра на ногах —

ось чим вона була по сутi справи.

І навiть, Панi Заздростi на жах,

жiночих вад, крiм чесностi й добра, ви

не вiднайшли б у неi i в думках.

Коротше – цноти втiлення знаменне.

Що все-таки найгiрше, як на мене.

17

Святi за неi бiльшi мали вади,

а що спокус пекельних не було,

то ангел-охоронець вiд посади

вiдмовився, святенникам на зло.

Вiрнiш чинити навiть Бога ради

i макасарське масло б не могло,

призначене для зрощення волосся;

та й дзигарям точнiше б не вдалося!

18

Вона була довершена до краю

i в намiрах, i в дiяннях своiх.

Та все це, кажуть, швидко набридае

у свiтi, де за первородний грiх

Адама й Єву видворено з раю.

Отож, лише повторюючи iх,

плоди, що так iх нехтувала мати,

героiв батько пробував зривати.