Дон Жуан

19

Вiн був гультяй веселий i гульвiса,

який з навчанням знатись не бажав,

i жiнка теж була йому на бiса.

А що розвал родин, як i держав,

нас веселить – i це хороша риса, —

то свiт йому коханок приписав.

Хоча для справи прикроi цiеi

цiлком бувае досить однiеi.

20

Та при своiх достоiнствах дружина

себе вважала кращою за всiх,

тож, кинута, була вона повинна

терпiти, щоб не викликати смiх.

Та почуттiв ображена людина

не вмiе часом стримати своiх.

Тож день i нiч не стомлювалась дбати,

щоб зуха на гарячому впiймати.

21

Нiчого в свiтi легшого немае,

анiж ловити гострих на язик.

Нерiдко i розумного, бувае,

хапають, бо таiтися не звик.

І той, i той нарештi потрапляе

пiд горезвiсний жiнчин черевик,

що завше перетворюеться в зброю

для справжнього жiночого розбою.

22

Шкода, що вченi й ввiчливi дiвчата

одружуються з темними людьми!

Коли вони iх пробують навчати,

тiкають з дому, наче вiд чуми.

Я скромний i до того ж нежонатий —

позбавлений подружньоi тюрми.

Скажiть, панове: навiть i щасливi,

пiд черевиком стогнете не всi ви?

23

Нерiдко дон Хосе сварився навiть

з дружиною – нiхто не знав за що.

То, звiсно, гандж, коли чуже цiкавить.

Мене це не обходило. Якщо

в мистецтвi е така важлива навiть,

яку опанував я, то нiщо

опрiч умiння з виглядом невинним

вертати мир посвареним родинам.

24

Надумав якось справу я добрячу —

мирити iх пiд час подiбних чвар,

але не слiд втручатися, як бачу,

в незбагненi свiти подружнiх пар.

Там потерпiв я ще одну невдачу,

дiставши ще болючiший удар,

коли малий Жуан на мене зверху

помиiв повну вихлюпнув цеберку.

25

З народження малий зробився бiсом

i всiм давався боляче взнаки,

немов навчали стати чортом лисим

його на власних прикладах батьки.

Принiс би кожен користь i собi сам,

застосувавши вiжки чи рiзки,

або коли б вiддав його до школи,

де чортеня не шкодило б нiколи.

26

Жили вони, неначе два шакали,

i навiть не розлучення тодi,

лиш смертi одне одному жадали.

Але, як люди свiтськi, i в бiдi

помiтити нагоди не давали,

що вже це не недавнi молодi.

Та запалало враз, як на жаровнi,

i вирвалося полум’я назовнi.

27

Донна Інеса скликала раптово

до себе цiлий натовп лiкарiв,

щоб ствердили законно й науково,

що в чоловiка розум помутнiв.