Америка

Пан Поллундер, хоч i не визнав цього вiдверто, теж не мiг знайти цьому пояснення, й обидва вони ще довго, iдучи в автомобiлi пана Поллундера крiзь теплий вечiр, про це розмiрковували, хоч i вiдразу завели мову про iншi речi.

Вони сидiли близько один коло одного, i пан Поллундер, розповiдаючи, тримав Карла за руку. Карловi кортiло якомога бiльше почути про панну Клару, так нiби вiн нетерпеливився вiд довгоi iзди й прагнув потрапити на мiсце за допомогою розповiдi ранiше, нiж у дiйсностi.

Попри те, що вiн iще нiколи не iздив увечерi нью-йоркськими вулицями, а на хiдниках i дорогах щомитi, як у вихорi, змiнюючи напрям, носився галас, спричинений нiби не людьми, а чужою стихiею, Карл, намагаючись докладно сприймати слова пана Поллундера, переймався нiчим iншим, як тiльки його темною камiзелькою, на якiй навскоси спокiйно звисав золотий ланцюжок. Із вулиць, на яких публiка летiла у великому неприхованому страху запiзнитися, а авта на якнайвищiй швидкостi напирали на театр, вони крiзь перехiднi дiльницi виiхали в передмiстя, де кiннi полiцаi знову й знов скеровували iхнiй автомобiль у бiчнi вулички, бо великi вулицi були заповненi демонстрацiями працiвникiв металургii, що оголосили страйк, i на перехрестях було дозволено лише найнеобхiднiший рух. Коли ж автомобiль, виiздячи iз цих темних, лунких завулкiв, перетинав одну iз цих схожих на площу вулиць, iз обох бокiв вiдкривалася перспектива, яку нiхто не був у змозi простежити очима до кiнця, тротуари, переповненi натовпом, що рухався малесенькими крочками, чий спiв був злагодженiший, нiж поодинокий людський голос. Натомiсть на дорозi, яку тримали вiльною, тут i там виднiвся полiцай на непорушному конi, або люди, що несли прапор, або ж обписанi, натягненi через вулицю полотнища, чи були оточенi спiвпрацiвниками i звiстовими робiтничих ватажкiв, або вагон електричного трамвая, що не встиг вчасно втекти, а тепер стояв порожнiй i темний, а водiй i кондуктор сидiли на платформi. Невеличкi гуртки цiкавих стояли на великiй вiдвалi вiд справжнiх демонстрантiв, не покидаючи своiх мiсць, хоч i нiчогiсiнько не тямили в тому, що насправдi вiдбуваеться.