Коханці юстиції

Не обходиться й без цiнного подарунка: вiд iменi найвищого керiвництва Сташинського нагороджують фотоапаратом «Контакс». Яка чудова нагода вихопити кохану з вiчностi – на тлi паркових дерев, мостiв, палацових брам, пiд аркою, пiд новою парасолькою, в окулярах вiд сонця! Вони люблять одне одного, наче ангели – з тiею лише рiзницею, що в ангелiв не бувае плотi й, вiдповiдно, статевих ознак.

3

Степан Бандера, що його Сташинський убив приблизно через два роки, безумовно, подобався жiнкам. «Подобався» загалом навiть не те слово – насправдi вiн (харизматичний, мiстичний, революцiйний, безжальний) умiв доводити iх до тихого й потаемного шалу.

Вiд нього вiяло владнiстю, а це, кажуть, сексi. Саме тому вiн так часто обводив круг пальця власних охоронцiв, зникаючи на довгi години в невiдомостi. Звичайно, вiн був цiлком свiдомий того, що в розстрiльному списку радянських спецслужб незмiнно лiдируе з великим вiдривом вiд найближчих конкурентiв. На дiлi це означало неперервну смертельну загрозу – щохвилинну, щогодинну, двадцять чотири години на добу, сiм днiв на тиждень, без вихiдних i святкових. Згiдно з поширеним переказом на свое обрання очiльником Органiзацii Степан Бандера вiдреагував у спосiб вiдверто саркастичний: «Я приймаю ваш вирок смертi».

Але вiн робив усе для того, щоб якомога менше часу бувати пiд опiкою своiх охоронцiв. Не кажучи про те, щоб засiсти в якому-небудь вельми засекреченому сховищi, залягти на дно i не висовуватися. Такий варiант був би для нього навiть не смертю, а гiршим за смерть.

Тож вiн висовувався i час до часу лишав з носом власних охоронцiв.

Чекiсти чудово знали про цю його слабкiсть. Саме на нiй вони наголошували у своiх iнструкцiях Сташинському, вiдсилаючи його на вистежування ворога номер один. Попри те iсторiя цього вистежування страшенно довга i плутана. У нiй е свiй власний пунктир, означений кiлькома цiлком тривiальними предметами на зразок мюнхенського телефонного довiдника (ну чому, чому прiзвище настiльки законспiрованого дiяча, навiть i змiнене, обов’язково мусило фiгурувати на його сторiнках разом iз дiйсною адресою проживання?!) або спершу зламаного, а потiм щасливо пiдiбраного ключа до вхiдних дверей будинку за тiею ж адресою.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/uriy-andruhovich-13941921/kohanci-usticiyi/) на ЛитРес.