На нашем сайте вы можете читать онлайн «Унія». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Унія

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Унія, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Унія. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Володимир Єшкілєв) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Нова сила бродила й пінилася, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару – сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві сили утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля», – Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі «Унія», першому з трилогії «Прокляті гетьмани».
Роман оповідає про Івана Остаповича Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в наймодернішій з тогочасних держав – Речі Посполитій, про роль православної церкви у тих подіях, про катастрофу, що спіткала Гетьманську державу після переможної Конотопської битви. Як і в попередніх романах Єшкілєва, художню реконструкцію доповнює ретельно вивірена «внутрішня енциклопедія» твору, де зібрані маловідомі, а іноді й замовчувані відомості про Гетьманську добу та дотичні до неї події.
Унія читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Унія без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Але нам треба думати не про пiчки i паливо, а про те, як звiдси вибратися.
– Якого роду небезпека на нас чатуе?
– Гетьмановiй дружинi донесли, що ii чоловiк вчащае сюди не лише за елiксирами i правдивим золотом.
– Вона знае все?
– Так.
– Ти знаеш хто донiс?
– Яке це мае значення, – знизала плечами пророчиця. – Може той бридкий езуiт, а може якась плiткарка, що спить з охоронцем.
– Гетьманчиха спробуе нас знищити, – кивнув Лiбр пiсля довгого мовчання.
– Недовго чекати.
– Тобi вiдомо, що саме вона робитиме?
– Пам’ятаеш кульгавого iталiйця, який купав мене в ослячому молоцi?
– Забути важко.
– Той ще був жартун… – дiвчина криво всмiхнулася. – Вiн казав менi, що зброею аристократки е отрута. Мав рацiю. Гетьманчиха знайде трунок i заплатить тим, хто доправляе нам iжу.
– Може бути, – спохмурнiв алхiмiк. – От, холера… Тепер я не iстиму.
– Я перевiрятиму iжу.
– Ти, дитино, навчена на арсенi i ртутi. А якщо та жiнка купить рослинний трунок? Тут повно вiдьом, здатних зробити настоянку з поганок або й «бiлу дiву».
– Треба вшиватися.
– Буде не легко.
– Без зовнiшньоi допомоги не вийде, – пiсля довгого мовчання визначила Паллiда. – А в мiстi дуже мало знайомих.
– Я знаю, до кого звернутися, – перейшов на латину Лiбр. – Але ти маеш прикинутися смертельно хворою.
– І що?
– Скажемо гетьмановi, що тобi потрiбнi лiки, про якi не вiдае його вiрменський болус[69 - Болус вiрменський – засiб вiд проносу.].
– Ну й iм’я ти придумав для товстуна, – розсмiялася дiвчина.
– Спочатку не схоче, а потiм згадае, як воскресав у тобi його мертвий прутень, – алхiмiк не без темного задоволення зауважив, що його донька здригнулася; ледь помiтно, але здригнулася. Вiн здивувався власнiй зацiкавленостi, на всяк випадок прислухався до своеi внутрiшньоi порожнечi; проте там, як i всi останнi роки, панував холод.
Лiбр провiв крiзь думки кiлька охоронних формул, сухими губами прошелестiв невимовлюване iм’я i вголос мовив:
– Зрештою, не обов’язково зустрiчатися саме тут.
– Я розумiю, – кивнула Паллiда. – Ти закличеш того аптекаря-еврея, у якого купував галицький камiнь? А якщо гетьман скаже тобi написати рецептуру й вiдправить до аптеки болуса?
– Тодi… – алхiмiк на хвилину задумався й цiла система зморшок, що нагадувала султанську тагму, ускладнила його чоло.











