Зачарована Десна

Мое тiло так само конвульсивно корчилось пiд осколками, як i вашi. Але я почував, що лежу не в ямочцi. Я почував, брати моi, що лежу на земнiй кулi. Раптом вiдчув пiд собою всю земную кулю. Це вiдкриття наповнило моi груди (нрзб) якимсь, чимсь надзвичайним.

Куля нiби вип'ялась пiдi мною. Я почував себе на вершинi цiеi кулi. Вона була у брудi й кровi, понiвечена i покарбована вся i роздерта, розтрощена металом, полита кров'ю i передсмертною блювотою. Темна сила фашистськоi людиноненавистi дiяла над нею, як ураган небаченоi сили.

Те, що робиться, не можна нiяк назвати. Всi мови, на яких говорять люде на землi, не мають слiв, якими можна було б хоч приблизно визначити те, що принесли фашисти людству. Таких страшних слуг капiталiзм ще не мав. Я пригадав, як iшли вони, як проносився цей ураган по Європi, як падали держави, культури, нацii. Як повергалась Європа в безодню безправ'я, виродження i жалюгiдного животiння. Вся земля тремтiла. Блискавицi цiеi небаченоi грози уже гримали i роздирали небеса Африки, Азii, великих островiв. І, нарештi, досягши найбiльшоi, найгрiзнiшоi висоти, хвиля, цей велетенський фашистський вал обрушився на головну свою мету, на головного свого ворога, на нас. Змiтаеться Бiлорусь, Прибалтика. Летить у прiрву майже вся Украiна. Увесь огонь, увесь метал Європи кинуто на нас, кинуто все, що може горiти, все, що може вибухати, все, що може рухати, i вся темна сила, що може вбивати, рiзати, палити. Ви звернули увагу, що серед вбитих i полонених е вже двогорбi рахiтики, слiпоокi, нiмi! Ви тiльки вдумайтесь у цей один факт, у це одне явище. І перед цим всiм стоiмо ми. Комунiсти. Держава братства народiв, з прапором братства. Держава, що мае в авангардi партiю комунiстiв. Я не роздiляю нас, браття, хто мае партквиток, хто нi. Я говорю про себе зараз, раз уже ви мене запитали, чому я крикнув, що ви – героi, чому у хвилину занепаду i смертi я крикнув, що ви героi. Тому, що ви героi. Тому, що ми едина надiя пiд'яремного людства сьогоднi. Єдина надiя на порятунок. Коли можна говорити, браття, що свiт, який в основному страждае, що людство охоплено зараз за всю, може, iсторiю свого iснування вперше единим почуттям, почуттям здивування. Це ми, ми здивували свiт.

Ми, бiльшовики-комунiсти, разом з вами. І це почуття здивування, разом з ним i надii, i захоплення, i глибокоi подяки нам од усього людства чи не е часом найбiльшим i найвеличнiшим, що абиколи високого i незабутнього переживало людство, творилося в життi людства.