Зачарована Десна

Коли провiнцiальне убозтво i вiдсутнiсть (нрзб) i вузенький кругозiр раптом виростуть у його свiдомостi в щось велике i дорогоцiнне, бо перемiг же вiн цими атрибутами; коли неохайне повiтове ставлення до культури, повiтове i в той же час барське лишиться таким же, як i було, – цього не хочеться менi, цього боюсь, ой не хотiлося цього б!

Я хочу вiрити, що як би не багато загинуло кращих людей, як не багато шушвалi лишиться по жирних прифронтових установах, все ж таки виростуть i загартуються в боротьбi сильнi характери, сильнi душi замiсть сильних с…, широкi натури, чеснi, смiливi, вiдвертi, що виросли i сформувались у вогнi i бурi.

Вiрю, що вони будуть, що не розiйдуться вони скромно по домiвках, що вийдуть вони на трибуну i, як у боях пiд кулеметами, не криючись, чесно, вiдверто i строго побажають кращого, розумнiшого. Тодi я вiдчую, що кров нiколи не ллеться марно, людська гаряча кров з слiзьми i потом.

Буде управа дурню i усуспiльненому тупицi-бюрократу!

3/VI[19]42

с.

Овчинникове

Так. Значить, я уже не перший кiнорежисер радянськоi кiнематографii, не той майстер кiно, якого американцi вважають за… i т. i. Я – iнтендант другого рангу, другого, так би мовити, сорту з двома гробиками на ковнiрi. Тiльки вчора, таким чином, я пересвiдчився, що я зробив для радянськоi культури вдвое менше, нiж Ванда Василевська чи Бажан i навiть на одну шпалу менш, нiж Браун, Троекуров чи Сава Голованiвський i поет Долматовський.

Яка велика честь виявлена менi оцим наказом.

Це великий етап в моему життi. Як приемно менi, сивому, буде бачити, коли люде будуть питати: «Слухайте, невже ви iнтендант другого сорту?» Це багато, проте, краще, нiж коли б люди знизували плечима, питаючи один одного: «Слухайте, i нащо такому дурню дали таке високе звання – iнтендант другого сорту, чи то пак рангу».

Сьогоднi зав. вiддiлом кадрiв, полковий комiсар, забув прiзвище цього низенького шибздика, зробив навiть менi усну догану, що я не ношу двох гробикiв, вiдзнак мого чину.

Доведеться почепити, нiчого не поробиш, не кидать же менi роботу через такi дурницi.

О чини, (закресленi два рядки)… мистецтво пiдлягае вам.

Інтендант другого сорту.

3/VI[19]42

Переконаний, що загибель Шостоi армii, а разом з тим i зрив Харкiвського наступу стався внаслiдок не так фатальноi закономiрностi через (нрзб) нiмецькi сили, як через наслiдок допущених нами елементарних помилок.