Зачарована Десна

Аналiзуючи життя Довженка, я звернувся до працi «Що таке мiф» Єлезара Мелетинського, вiдомого вченого, дослiдника проблем мiфологii. Вiн твердить: «Мiфологiчна думка сконцентрована на таких «метафiзичних» проблемах, як таемниця народження, смертi, долi, таланту та iн., котрi для науки в певному розумiннi «периферiйнi» i для яких логiчнi пояснення можуть здаватися недостатнiми». Це вже поряд з предметом нашоi уваги. Автор продовжуе: «Ще важливiше те, що цiннiсна (аксiологiчна) орiентацiя мiфу вимагае цiлковитого вилучення нез'ясованих подiй i нерозв'язаних колiзiй, що порушують уявлення про одвiчну гармонiйнiсть соцiального та космiчного устрою» (розрядка моя – P.

K.).

Ми ще звертатимемося до статтi Є. Мелетинського, а поки що спробуймо замислитися над моральними критерiями бiльшовицькоi доби, коли вся християнська аксiологiя була проголошена непотребом. За таких умов одночасно з творенням новоi реальностi вiдбувалася й мiфотворчiсть, що мала цю нову реальнiсть утвердити в душах людей, оновити фасад Росiйськоi iмперii (позiрно – червоноi робiтничо-селянськоi республiки, а насправдi – все тiеi ж iмперii пiд диктатурою партiйноi олiгархii), надати новому режимовi iмпозантноi зовнiшностi.

«Мир – народам!», «Земля – селянам!», «Заводи – робiтникам!», «Вся влада Радам!» – власне, шляхом здiйснення цих гасел бiльшовики мали подолати одвiчний росiйський хаос i встановити соцiальну гармонiю. Що з цього експерименту вийшло, ми знаемо.

Далi Є. Мелетинський пише: «Будь-яка мiфологiчна модель свiту дае нам варiант цього устрою, який уже подолав хаос або мае стiйкий механiзм для його подолання, для гармонiйного розв'язання конфлiктних ситуацiй, такого iх розв'язання, яке не ставить пiд сумнiв дану космiчну модель i змiцнюе космiчний i соцiальний порядок.

Іншими словами, мiфологiя так описуе свiтовий порядок, щоб його пiдтримувати. Пафос упорядкування природного й соцiального, перетворення хаосу (ентропii) на космос – основний пафос будь-якоi мiфологii. Найважливiшу свою прагматичну функцiю… мiф здiйснюе вкупi з ритуалом – своiм практичним дiйовим «двiйником» (розрядка моя – P. K.).

Замислимося: в чому тут справа? Довженко, як на мене, був одним з небагатьох митцiв свiтовоi мiри, яких партiя-держава залучила до творчостi у справi вироблення «стiйкого механiзму для подолання хаосу», для такого розв'язання складних суспiльних проблем, «яке не ставить пiд сумнiв дану космiчну модель i змiцнюе космiчний i соцiальний порядок».