Зачарована Десна

– Як?

– Бо тодi краще вмерти. Треба жити чимсь добрим. Ви нам про добре напишiть та научiть нас доброму й красивому. Хочеться радостi хоч крапельку.

– Це лакiровка.

– Не знаем. Пожалiйте нас.

Розмова партизанiв про вiйну i про життя. Про майбутне. Будемо оце ще битися рокiв зо два, а там ото письменники да кiно показуватимуть рокiв тридцять, тьху.

– Гiтлер мобiлiзуе молодь для вiйни з Англiею. Пропаща молодь. Що жде ii? Смерть у Європi чи в Азii загибель?

– Чому в Азii?

– А ти думаеш, простять? Нам не прощають, хлопчику, нiчого.

– Як страшно жити! Яка страшна е наша доля. Нас сорок мiльйонiв. Скажiть менi, чому такi нещаснi ми i безголовi?

– Не варто поринати в давнину. А як поглянути вперед – не час про це думати. Спiзнилися рокiв на сто. Зараз, синку, не роз'еднуватись, а кувати еднання треба. І гордiсть наша перед людством у еднаннi.

– Я не згоден.

– Бо дурний. Ти думаеш щось, iдiоте, про нiмецькi плани. Запам'ятай собi. Нiмцi – мерцi. Мерцi i тi, хто з ними свiдомо чи несвiдомо.

У мене був дiд, похожий на Бога. І коли я молився Богу, я бачив на покутi нiби портрет дiда, а сам дiд лежав на печi i кашляв.

Вiн був високий, з сiрими очима i тонким орлиним носом. У нього був високий лоб i хвилясте волосся, а борода бiла. Був вiн добрий i гордий. Вiн безумно любив гарну бесiду i гарне слово. Мати вважала його за чорнокнижника i ховала його псалтир. Потiм вона почала палити його по листочку в печi.

Вiн був добрий дух лугу i риби. Вiн збирав гриби i ягоди краще за нас i розмовляв з кiньми.

Написати новелу чи епiзод, умотивований у формi дiалогу – може, про долю i характеристику народу, що протягом столiть втрачав свою верхiвку iнтелектуальну, що кидала його з рiзних причин i дiяла на користь культури польськоi, руськоi, лишаючи народ свiй темним i немiчним в розумiннi передовоi культури. Про вiдсутнiсть вiрностi, про легку асимiляцiю i безбатькiвщину. Про байдужiсть до своеi старовини й iсторii. Пригадати тiльки нашi пам'ятники старовини, всi вони в г…i занепадi.

Кам'янець-Подiльськi башти, Меджибiж, Винниця, Лавра, «Арарат», Видубець, Нiкольський собор, Чернiгiвський ув'язнений музей, i Спаська церква, Растреллi для (нрзб) в Козельцi. Іншi приклади. Шабля Богдана i Суботiв. Новела про ув'язнений музей. Розбазарювання Лаври… Занепад музеiв.