Круговерть

Обмежена сфера мальовничих варiантiв доводить, що Великдень е найбiльш розмитим i мiнливим у нашiй уявi з усiх наших свят. Вiн належить до всiх релiгiй, хоча його й вигадали погани. Повертаючись ще далi в часi, до найпершоi весни, бачимо, як Єва гордо вибирае собi новий зелений листочок iз ficus carica[32 - Ficus carica (лат.) – фiгове дерево.].

Тож об’ектом цiеi критичноi та вченоi преамбули е виклад теореми, що Великдень – це не дата, не сезон, не хода, не свято та не причина випити. Про це ви дiзнаетеся, якщо пiдете крок у крок за Деннi Мак-Крi.

Великодня недiля розпочалася, як i годиться, рано- вранцi, на своему властивому мiсцi в календарi мiж суботою та понедiлком. О 5.24 пiднялося сонечко, а о 10.30 Даннi пiднявся i собi. Вiн почвалав на кухню i вимив свое обличчя в раковинi. Матiр парубка смажила шпондерок. Вона поглянула на його тверде, гладке, метикувате обличчя, поки той жонглював круглим шматком мила, i згадала про синового батька, коли вперше побачила, як той спiймав м’яча мiж другою та третьою базою двадцять два роки тому на пустирi в Гарлемi, де зараз уже стоiть житловий будинок «Ла-Палома».

У вiтальнi квартири батько Деннi сидiв бiля вiдчиненого вiкна з розкуйовдженим сивим волоссям, яке розвiював вiтерець, i смалив свою люльку. Вiн нiяк не мiг покинути курити, хоча два роки тому зiр йому вiдiбрав невчасний вибух динамiту на земляних роботах. Дуже мало слiпих людей курять, бо вони не бачать диму. Адже чи могли б ви насолоджуватися тим, що вам читають новини у вечiрнiй газетi, а ви не бачите велетенських заголовкiв?

– Сьогоднi Великдень, – повiдомила панi Мак-Крi.

– Менi яечню, – замовив Деннi.

Пiсля снiданку вiн одягнув святковий костюм портового вiзника зi складiв на Канал-стрит – маринарку, плаща, смугастi штани, шкiрянi черевики, позолочений ланцюжок на переднiй частинi камiзельки, комiр сторчма, капелюх зi загнутими крисами та метелик вiд Шонштейна (крамниця мiж чотирнадцятою вулицею i фруктовою яткою Тонi).

– Ти, мабуть, кудись iдеш сьогоднi, Деннi, – зронив у задумi старий Мак-Крi.

 – Подейкують, що сьогоднi наче свято. Та й гарна весняна погода настала. Я вiдчуваю це в повiтрi.

– Чому б не менi не пiти кудись? – буркнув Деннi. – Чи я маю вдома стовбичити? Чи, може, я кiнь? Та навiть конi мають один день вiдпочинку на тиждень. І хто заробляе грошi на винайм цього помешкання, а також на снiданок, який ви тiльки-но з’iли, хотiв би я знати? Вiдповiдайте негайно!

– Гаразд, хлопче, – погодився старигань.