Круговерть

 – Я не скаржуся. Поки моi очi бачили, для мене не було нiчого кращого, нiж розвiятися в недiлю. Бiля вiкна чутно, як палять дернину та чагарник. А я маю тютюн. Гарного тобi дня i вiдпочинку, хлопче. Інколи я жалiю, що твоя мама не вмiе читати, бо я змiг би почути закiнчення iсторii про гiпопотамуса, але нехай буде.

– Що це за дурницi вiн верзе про якогось гiпопотама? – перепитав Деннi у своеi матерi, коли проходив через кухню. – Ви водили його до зоопарку? І навiщо?

– Не водила, – заперечила панi Мак-Крi.

 – Вiн сидить бiля вiкна цiлими днями. Який там у бiдних слiпих вiдпочинок. Гадаю, що думки часом можуть i заблукати в iхнiх головах. Якось вiн менi майже годину без упину торочив про оливу. Я дивлюся, чи не горить сало на сковорiдцi. Не горить. А вiн каже щось таке, що менi невтямки. Нуднi днi, недiлi, свята – все однаково для слiпого, Деннi. Не було кращих i дужчих за нього, коли вiн мав очi. Сьогоднi гарний день, синку. Пiди порозважайся. Холодна вечеря буде о шостiй.

– Ви чули якiсь розмови про гiпопотама? – поцiкавився Деннi в двiрника Майка, коли вийшов iз брами внизу.

– Не чув, – вiдповiв Майк i закасав рукави вище. – Але це едина iстота зi списку тварин, природних явищ i нелегальних дiй, на яку не скаржилися впродовж останнiх двох днiв. Побалакайте з власником. Або ж виселяйтеся, якщо вам заманеться.

Маете бегемотiв в орендi? Нi, тодi якого бiса?

– Про це мiй старий згадував, – пояснив Деннi. – Мабуть, без жодноi на те причини.

Деннi подався вулицею до проспекту, а потiм рушив на пiвнiч у саме серце дiльницi, де Великдень, сучасна Пасха, у новiй, яскравiй одежi проводить святкову ходу. З навислих брунатних церков линула весела музика гiмнiв, якi виконували хори. Широкими тротуарами пересувалися потоки живих квiтiв – такими здавалися зграйки святково одягнених юнок.

Джентльмени в гарнiтурах, цилiндрах i з гарденiями в петлицях, складали тло цiеi процесii. Дiти несли в руках лiлii. Вiкна будинкiв iз брунатного каменю були забитi найпрекраснiшими витворами Флори, сестри ледi у вiночку з лiлiй.

За закрутом, у бiлих-рукавичках, кремезний i застiбнутий на всi гудзики, вигулькнув офiцер Коррiган, мiсцевий правоохоронець. Деннi його знав.