Повне зібрання творів

Отже, менi здалося, нiби в моiй iмперii набагато легше згуртувати людей почуттями, нiж розумом, що домiнуе над почуттями. Це, безперечно, знак, що розум повинен стати почуттям, але значення мае передусiм аж нiяк не почуття.

Менi здалося, що творця не слiд пiдпорядковувати бажанням юрби. Адже сама його творчiсть мае стати бажанням юрби. Юрба повинна отримати вiд розуму й перетворити отримане в почуття. Юрба – це лише живiт. Отриману поживу юрба мае обернути в милосердя i свiтло.

XXV

Ось чому я звелiв прийти вихователям i сказав iм:

– Ви не повиннi анi вбивати людину в маленьких людях, анi обертати iх у мурах для життя в мурашнику.

Адже менi байдуже, що людина буде задоволена бiльшою чи меншою мiрою. Менi важить тiльки те, щоб вона бiльш-менш була людиною. Я запитую передусiм не про те, буде людина щасливою чи нi, а яка людина буде щасливою. Яке менi дiло до достатку ситих осiлих племен, що скидаються на худобу в оборi?

Наповнюйте iх не пустими формулами, а образами, якi несуть структуру.

Передусiм не наповнюйте iх мертвими знаннями. Дайте iм стиль, щоб вони могли розумiти.

Не судiть про iхнi здiбностi тiльки на основi позiрноi легкостi орiентацii в тiй або тiй сферi. Адже той зайде найдалi й матиме найбiльший успiх, що пiд час працi найбiльше долав себе самого. Отже, зважайте передусiм на любов.

Наполягайте не на вживаннi, а на твореннi людини, щоб вона виконувала свою роботу вiрно та чесно, i тодi вона працюватиме найкраще.

Навчайте поваги, бо iронiя – це рак i забуття облич.

Борiться проти зв’язкiв людини з матерiальними благами. Ви заснуете людину в маленькiй людинi, навчивши ii передусiм вiддавати себе, бо якщо немае самовiддачi, е тiльки зашкарублiсть.

Навчайте медитацii й молитви, бо тодi душа стае широка. І мистецтва любовi. Адже що може замiнити ii? А любов до самого себе – протилежнiсть любовi.

Карайте передусiм брехню та обмови, якi, звичайно, можуть служити людинi й начебто мiсту. Але тiльки вiрнiсть створюе сильних.

Адже вiрностi немае анi в одному таборi, анi в другому. Хто вiрний, той завжди вiрний. А той, хто може зрадити свого товариша по працi, невiрний. Але я маю потребу в сильному мiстi й не спиратиму його силу на загнивання людей.

Навчайте смаку досконалостi, бо кожен витвiр – це шлях до Бога i може завершитись тiльки в смертi.

Не вчiть передусiм прощення й милосердя. Адже iх можуть хибно зрозумiти i вони будуть не чим iншим, як повагою до кривди та виразки.