Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н. е. – ІХ ст.)

До останнього у освiченому (а також досить критично настроеному до авторитетiв) ХІХ ст. ставилися радше як автора красивих казок, нiж до поважного iсторика, всi повiдомлення якого вартi довiри. І лише серйознi археологiчнi розкопки не лише пiдтвердили його розповiдь, а й розкрили подробицi давнiх обрядiв, невiдомi Геродоту.

Як будували «степовi пiрамiди»

Про скiфськi кургани, iх спорудження, скарби i таемницi написано i видано чимало книжок. Стосовно степових курганiв, вiдзначимо, слово «пiрамiда» навряд чи можна застосувати у його прямому значеннi.

Радше, курганний насип – це символ якогось заупокiйного ритуалу, а також величi й могутностi давнiх володарiв. Та й самi насипи мали характерну напiвсферичну форму, зовсiм не схожу на пiрамiду.

Є чимало версiй вiдносно призначення такоi поховальноi споруди, як курган. Недавно було запропоноване трактування курганiв скiфських царiв – складних i величезних споруд – як своерiдноi компенсацii за прижиттеву вiдсутнiсть у степових владик реальних палацiв.

Ну а звичайний, нецарський курган у такому разi цiлком можна розглядати як будинок.

Будiвництво будинку або палацу, а тим бiльше кургану, земляного насипу, навiть невеликого – процес складний та вiдповiдальний. Спочатку майбутню споруду слiд було розмiтити на мiсцевостi й видiлити, як особливий простiр. Вибiр мiсця розташування вiдповiдав старiй традицii – на височинах, особливо – на вододiлах. Подекуди вони i дотепер прикрашають пейзаж. Далi обране мiсце позначалося кiльцевим ровиком, що його дiаметр залежав вiд передбачуваних розмiрiв майбутньоi споруди.

Ровик вiдiгравав пiзнiше певну роль у поминальному ритуалi.

І невеликi, i величезнi насипи будували, як i колись, зi шматкiв дерну, символу потойбiчних пасовищ i земноi величi. Їх споруджували у декiлька прийомiв. Щоб насипи не розповзалися, iх оточували кам’яними кiльцями-крепiдами, привозячи матерiал для iх спорудження часом за багато кiлометрiв. На курганi Чортомлик подiбну крепiду побудували, як показали розкопки наприкiнцi ХХ ст.

, кiлька бригад мулярiв – окремi дiлянки виявилися по-рiзному складенi.

Менш грандiознi кургани змiцнювали не крепiдами, а кам’яними панцирами, вкриваючи насип iз землi шаром каменю, а потiм згори досипали землею. У деяких курганiв крепiд могло бути кiлька – восьмиметрова Бабина Могила мала двi. На додачу вона була увiнчана стелою, вiд якоi до наших днiв збереглася лише частина постаменту.