Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н. е. – ІХ ст.)

Як виглядали подiбнi стели, добре вiдомо, адже iх у степових районах Украiни знайдено кiлька сотень. Одна iз найвiдомiших виставлена в Археологiчному музеi Інституту археологii в Киевi. Вона зображуе довговусого воiна, який тримае у руцi рiг, наповнений вином та коротким мечем бiля пояса. Досить виразно пiдкреслено також його чоловiчу гiднiсть. Можливо, аналогiчне зображення могутнього степового воiна прикрашало i Бабину Могилу. Цi статуi не обов’язково були сумними, сiрими монументами. У Одеському археологiчному музеi можна побачити стелу, на якiй прикраси, деталi одягу й взуття пофарбованi червоною вохрою.

За зображеннями на стелах можна вивчати зброю, прикраси та одяг степових воiнiв рiзного часу.

У Лiсостепу перед тим, як спорудити сам курган, над могилою зводили дерев’яне шатро часом iз десяткiв стовбурiв товщиною 10–15 см. Потiм його спалювали. І лише пiсля цього насипали сам курган. Величезне багаття немов запечатувало згори поховання. Крiм того, вогонь обпалював глину первiсного насипу, утворюючи панцир-ядро не гiрше за кам’яне.

Вражають як розмiри курганiв, так i обсяги виконаних на iх будiвництвi робiт. Звичайно, iм, знову ж таки, досить далеко до египетських пiрамiд. Порiвняемо: об’ем найбiльшоi iз пiрамiд досягав 2 642 064 куб. м, а найбiльшого зi збережених скiфських курганiв (Огуз, висота 21 м, дiаметр 100–110 м) – до 140 тисяч  куб. м, тобто у 19 разiв менше. Не кажучи про те, що пiрамiда споруджувалася з каменю, а курганний насип – з дерну.

Зате пiдрахунки витрат працi на «скiфськi пiрамiди» дозволив встановити, що у розмiрах похоронних пам’ятникiв Скiфii так само, як i в гробницях Єгипту, вiдображено складну суспiльну iерархiю.

Їi очолюють гiганти на кшталт Чортомлика, Огуза, Олександропiльського кургану. Їх насипи висотою до 19–21 м мiстили вiд 70 тисяч до 140 тисяч кубiв грунту, не враховуючи каменю крепiд. Далi йде група бiльш скромна, до 8–14 м, що вимагала «усього» 11 000–50 000 куб. м. Третя група – це 4–6 метровi насипи, що мiстили вiд 2500 до 5000 кубiв. І це лише iерархiя скiфськоi елiти.

Матерiали для спорудження насипiв i будiвництва поховальних споруд, передусiм камiнь i дерево, доставляли часом за десятки кiлометрiв. Дороги скiфського часу, що ведуть до насипiв, читаються на аерофотознiмках i досi. До речi, так само, як i слiди вже знесених з поверхнi землi давнiх курганiв.

Гробниць пiд скiфським курганом, особливо пiд курганом великим, як правило, може виявитися кiлька.