На нашем сайте вы можете читать онлайн «Визволення. Роман мілин». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Визволення. Роман мілин

Автор
Дата выхода
03 сентября 2020
Краткое содержание книги Визволення. Роман мілин, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Визволення. Роман мілин. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Джозеф Конрад) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман «Визволення» – найбільший і найкращий із романів Джозефа Конрада, над яким він працював майже двадцять років. У ньому він розповідає про тяжке життя індонезійського народу, що веде жорстоку боротьбу з колонізаторами.
Далеко на сході між глибинами двох океанів загубилися великі й малі острови, населені вільними нечисленними малайськими племенами. Капітан Лінгард, один із небагатьох, хто відвідував ці місця, давно замислив дуже важливу справу. І хто б міг подумати, що йому на заваді стане беззахисна яхта, яка сіла на мілину в цих маловідомих місцях, а її господар вперто відмовляється від допомоги Лінгарда. На цій яхті капітан знайомиться з чарівною молодою жінкою… його чекають таємничі й небезпечні пригоди, любов і втрати.
Визволення. Роман мілин читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Визволення. Роман мілин без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Гаразд, сер, – мовив Шоу, беручи довгу пiдзорну трубу й прикладаючи ii до очей. – Пресвята штука! – бубонiв вiн, направляючи й прилаштовуючи трубу. – Я нiколи й нiяк не потраплю… Та ось таки попав!
Вiн повернувся на пiдборах, тримаючи трубу на лiнii обрiю. Потiм склав iнструмент i рiшуче промовив:
– Нiчого не видно, сер!
Шоу спустився вниз слiдом за капiтаном, весело потираючи руки. Якийсь час на кормi було тихо. Потiм стерничий мляво спитав: – Мелiм[9 - Мелiм (мал.) – учитель, iнструктор.] сказав, що на водi нiчого нема?
– Так, – пробурмотiв серанг, не озираючись на нього.
– Мiж островами був човен, – мовив стерничий дуже тихо.
Серанг, розкарячивши ноги i заклавши за спину руки, мов скам’янiлий, стояв, випроставшись бiля компаса. Його обличчя, тепер уже ледве видне, було таке ж байдуже, як дверцята сейфа.
– Ось послухай-но, – лагiдно напосiдав стерничий.
Проте поважна людина навiть оком не моргнула. Тодi стерничий нахилився вiд гратчастого колеса:
– Я бачив човен, – прошепотiв вiн iз лагiдною впертiстю коханця, що просить ласки.
Серанг двiчi ходив на прощу, тому вiн не був байдужий до свого законного титулу й понуро всмiхнувся.
– Ти бачив дерево, що пливло, Салi, – сказав вiн iронiчно.
– Я звусь Салi, тому очi моi найкращi, як ота чаклунська мiдяна штука, що розсуваеться, – вiдказав стерничий. – То таки човен, i тi, що в ньому, могли бачити проти вечiрньоi заграви корабель, якщо вони не слiпi.
– Хiба ж я гладкий бiлий, чи що? – накинувся на нього серанг. – Я був моряком, Салi, ранiше, нiж ти народився! Ми маемо наказ мовчати й дивитися тiльки на стерно, щоб iз кораблем не сталося пригоди.
Сказавши це, серанг знову застиг у задумi. Його очi невпинно блукали вiд освiтленоi мапи до темних вiтрил брига, а тiло було нерухоме, наче вирiзьблене з дерева й прибите до палуби. Так стояв на капiтанськiй вахтi хаджi Вазуб, серанг брига «Блискавка», невтомний i невсипущий раб свого обов’язку.
Через пiв години пiсля заходу сонця нiч зовсiм оповила землю й небо. Острови розтанули в темрявi. А на рiвнiй водi протоки маленький бриг наче розлiгся й мiцно спав, загорнутий у пахучу керею зоряного неба й тишi.
II
О пiв на дев’яту Лiнгард знову вийшов на палубу. Шоу, що був тепер у пальтi, ходив швидко туди й сюди по кормi, лишаючи за собою дух тютюнового диму.










