Цент на двох

Ти ж не думаеш, що я пройшла крiзь них?

ДЖУЛІ: Я думаю, ти зламала замок, дорогенька.

ЛОЇЗ: Ти така недбала.

ДЖУЛІ: Нi. Я просто щаслива, як пес на купi смiття, i я даю невеличкий концерт.

ЛОЇЗ: (суворо) Подорослiшай!

ДЖУЛІ: (розмахуючи рожевою рукою) Стiни вiдбивають звук, бачиш. Ось чому е щось дуже гарне у тому, щоб спiвати у ваннi. Це створюе ефект винятковоi чарiвностi. Може виконати щось за твоiм бажанням?

ЛОЇЗ: Я бажаю, щоб ти скорiше покинула ванну.

ДЖУЛІ: (задумливо хитаючи головою) Не можна поспiшати.

ЛОЇЗ: Чому ти так мене звеш?

ДЖУЛІ: Бо ти наступна за Пречистою. Тiльки не кидай у мене нiчого, будь ласка!

ЛОЇЗ: Як довго ще ти будеш там сидiти?

ДЖУЛІ: (пiсля певного розгляду) Не менше п’ятнадцяти й не бiльше двадцяти п’яти хвилин.

ЛОЇЗ: А як послуга менi, може тобi вистачить десяти?

ДЖУЛІ: (нагадуючи) О, Благочестива, чи пам’ятаеш ти той холодний день минулого сiчня, коли така-то Джулi, вiдома своею посмiшкою Пасхального Зайчика, мусила йти на вулицю, а гарячоi води було ледве-ледве, то юна Джулi щойно наповнила ванну для себе улюбленоi, коли раптом прийшла ii злюча сестра i купалася у нiй, змусивши юну Джулi виконати своi обмивання холодним кремом – що занадто дорого та приносить багато клопоту?

ЛОЇЗ: (з нетерпiнням) То ти не поквапишся?

ДЖУЛІ: Чому я мушу?

ЛОЇЗ: Бо в мене побачення.

ДЖУЛІ: Тут, у будинку?

ЛОЇЗ: Не твоя справа.

(Джулi знизуе видимими кiнчиками плечей що напевне породжуе брижi.

ДЖУЛІ: Як скажеш.

ЛОЇЗ: О, заради Неба! У мене майже вдома побачення.

ДЖУЛІ: Майже?

ЛОЇЗ: Вiн не стане гостювати. Вiн зайде за мною i ми пiдемо гуляти.

ДЖУЛІ: (пiдiймаючи брови) О, стае трохи яснiше. Це безперечно мiстер Калкiнс. Я думала, ти пообiцяла матерi, що не будеш його запрошувати.

ЛОЇЗ: (вiдчайдушно) Вона зовсiм дурна. Вона не виносить його, бо вiн щойно розлучився. Звичайно, вона мае бiльше досвiду, нiж я, але ж…

ДЖУЛІ: (розсудливо) Не дозволяй iй ставитись до себе як до дитини! Досвiд – найбiльш непотрiбна рiч у свiтi.

ЛОЇЗ: Менi вiн подобаеться. Ми говоримо про лiтературу.

ДЖУЛІ: Так ось чому я останнiм часом помiчаю усi цi важезнi книги розкиданi по всьому будинку.

ЛОЇЗ: Вiн позичае iх менi.

ДЖУЛІ: Ну, ти повинна грати за його правилами. З римлянами вчиняй по-римськи. Але я з книгами покiнчила. Я достатньо освiчена.