Цент на двох

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: І хто ж це?

ДЖУЛІ: Залiзна Маска та той, хто каже, «ту-ту-ту», коли телефонна лiнiя зайнята.

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Ви загадковi. Я люблю вас. Ви красива, розумна i доброчесна, i це найрiдкiснiша з вiдомих комбiнацiй.

ДЖУЛІ: Ви iсторик. Розкажiть менi про роль ванни в iсторii. Я думаю, що ii страшенно недооцiнюють.

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Ванни… Подивимось Що ж, Агамемнона вбили у ваннi. І Шарлотта Корде заколола Марата кинджалом у ваннi.

ДЖУЛІ: (зiтхаючи) Давня давнина! Нiчого нового у свiтi не iснуе, чи не так? От лише вчора я втрапила на партитуру музичноi комедii, якiй не менше двадцяти рокiв; а на обкладинцi написано: «Шиммi Нормандii».

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Я не люблю цi сучаснi танцi. О, Лоiз, я б так хотiв, вас побачити. Пiдiйдiть до вiкна.

(У водопроводi лунае гучний стук i раптом з вiдкритих кранiв починае литися струмiнь. ДЖУЛІ швидко закривае iх).

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: (спантеличено) Що, заради всього святого, це було?

ДЖУЛІ: (невинно) Менi теж щось почулося.

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Це звучало як проточна вода.

ДЖУЛІ: Невже? Дивно. Власне кажучи, я наповнювала акварiум iз золотими рибками.

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: (все ще спантеличено) А що за дивний стукiт?

ДЖУЛІ: Одна з риб клацнула своiми золотими щелепами.

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: (з раптовою рiшучiстю) Лоiз, я вас кохаю. Я не людина не вiд цього свiту, i я звик рiшуче…

ДЖУЛІ: (зацiкавлено) О, як захопливо.

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: …рiшуче рухатись вперед. Лоiс, я хочу вас.

ДЖУЛІ: (скептично) Та ну! Чого ви насправдi хочете, – привернути до себе увагу всього свiту i щоб вiн зачаровано дивився, поки ви не дасте команду «Вiльно!»

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: Лоiз, я… Лоiз, я…

(Вiн зупиняеться, коли ЛОЇЗ вiдчиняе дверi, заходить i захлопуе iх за собою.

ЛОЇЗ: (з жахом) мiстер Калкiнс!

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: (здивовано) Але ж ви сказали що вдягненi у рожево-бiле!

(Кинувши на нього один вiдчайдушний погляд ЛОЇЗ скрикуе, сплескуе руками нiби капiтулюючи й опускаеться на пiдлогу.

МОЛОДИЙ ЧОЛОВІК: (у великiй тривозi) О Господь милосердний! Вона знепритомнiла! Я вже бiжу.

(Погляд ДЖУЛІ падае на рушник, який вислизнув з млявоi руки ЛОЇЗ)

ДЖУЛІ: У такому випадку я теж бiжу.

(Вона кладе руки на борти ванни, щоб пiднятися, i помiж глядачами виникае неясний шум, чи то шепiт, чи то приглушенi зiтхання.