На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
Краткое содержание книги Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Тодi ж, на вечiрньому засiданнi, ми сидiли у сесiйному залi й далi зосередженi й настороженi, i, мабуть, для того, щоб позбутися цього цупкого напруження, Іван Драч, з яким я сиджу поруч, розповiв менi цiкаву придибашку.
Йде Іван на обiд, а на бордюрi недалеко Верховноi Ради сидить стара жiнка й плаче. «Що з вами, матусю?» – нахилився до неi Драч. «Та що – побили мнi омони», – схлипнула стара жiнка. «А ви звiдки?» – «Та зi Стрия», – «Чого ж ви, такi слабi, приiхали сюди?» – «Бо прийшли з Руху та й сказали, що мусить хтось з моеi хати поiхати до Киева на тi пiкети, чи як вони називаються.
Бiдний мiй народ. Бiднi ми всi. Хiба ж не так само було й ранiше: дае бригадир наряд на сiм’ю, i мусили iти – на льон, буряки чи в саме пекло, хоч би всi в тебе дома i повимирали… Коли ж ми очистимося вiд тiеi смертельноi тоталiтарноi отрути?!
А станеться це тодi, коли по Радянському Союзу зникне й слiд.
Нинi ж «битому не ймется»! Горбачова не спам’ятав навiть антидержавний путч, який мало не коштував йому життя.
А був час, коли народ обожнював його, чей же зняв з людських ротiв намордники, проголосивши так звану «гласнiсть». Гей, та йому у вiках ставили б пам’ятники вдячнi нащадки, якби вiн зробив те, що нинi без нього сталося: розпустив iмперiю! Та навiть думати про таке смiшно: новiтнiй iмператор Горбачов i в помислах не мав чогось подiбного робити.
Та кожен iмператор рятуе iмперiю як може: Ленiн – терором, тiею, за його словами, «лучшей формой убеждения», а Горбачов – фальшивою демократiею.









