Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

Краткое содержание книги Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.

Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.

У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.

Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.

Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт
Размер шрифта
-
+
Межстрочный интервал

Проте не квапмося з оцiнками: ми ще не знаемо, чим дихають вчорашнi комунiсти, котрi стали нинi при кермi незалежноi Украiни. Чи не загрожуе нам комунiстична самостiйнiсть?

Одне слово – цьогорiчне Рiздво проминуло хоч i в тривогах, зате в чiткiй визначеностi: ми маемо свою державу i готовi стояти за неi на смерть.

А минулого року на Рiздво держави ще не було, i ми не знали, коли ii збудуемо. Тепер готовi обороняти проголошену державу, а тодi лише боролися за ii створення.

На нас чигав, мов гриф на мершу, новоогарьовський союзний договiр – остання петля для нашого народу, яку зсукала iмперська армiя i ii слухняний пахолок Горбачов. Тодi запахло в краiнi вiйськовим переворотом, i це невзабарi сталося. Тодi сидiв Степан Хмара в тюрмi й писав звiдти своi безвiдповiдальнi листи, в яких закликав до розпуску парламенту на нашу i свою погибель. Тодi було так тривожно, що навiть колядники не прийшли заколядувати.

І ось у надвечiр’i третього дня Рiздва почувся дзвiнок у дверях.

Таки прийшли! Я, невимовно втiшений, кинувся зустрiчати колядникiв, вiдчинив нарозтвiр дверi – а там Юрко Брилинський, актор театру iм. Марii Заньковецькоi, один з тих, якi мали право кликати мене «папою». Непрошений зайшов.

Не встигли ми розговоритися – як знову дзвiнок. Вiдчиняю: стоять Нiна Бiчуя i Роман Кудлик – непрошенi прийшли.

Тiльки випили чарочку – i знову: то вже Роман Безпалкiв – теж непрошений.

Сказала Нiна: «Немае тiльки Володi Яворiвського i не буде – вiн у Киевi». Тiльки вона це сказала, а до мого кабiнету, де ми розсiлися, входить разом з Сонею наш красень!

Хто про таке мiг подумати? Я ж нiкого не кликав, i вони не змовлялися. Що це за знак, що вся моя компанiя, яка вiрно i дружно, пiдтримуючи одне одного, втiшаючи, допомагаючи, цiло пройшла через тяжке двадцятирiччя, зiбралася, не домовляючись, рiвно в такому складi, як колись, – i теж у мене!

То сказав я, тамуючи сльози розчулення:

«Гряде до нас, братове, велике лихо або велике щастя.

Якщо лихо – то знову вкупi його перебудемо, коли ж щастя – разом зустрiнемо його».

…Влiтку 1960 року перед святом Івана Купала я приiхав до Криворiвнi у гостi до свого приятеля i колишнього однокурсника доцента Івана Денисюка, який перебував там iз студентами на дiалектологiчнiй практицi.

Добавить мнение

Ваша оценка

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

Мнения

Еще нет комментариев о книге Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Роман Іваничук! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.

Похожие книги