Володар бліх. Життєва філософія кота Мура

Кравчик так i зробив: зайшов до аптеки й попросив чарку шлунковоi. Недосвiдчений учень, що лишився в аптецi, бо рецептарiус i провiзор, одне слово, всi розумнiшi люди десь вийшли, помилився й дiстав з полицi заткнуту пляшку, в якiй був зовсiм не шлунковий елiксир, а пальний газ, що ним наповнюють повiтрянi кулi. От його вiн i налив кравчиковi повну чарку. Той, не довго думаючи, пiднiс чарку до рота й почав жадiбно ковтати газ, як смачний напiй. Та враз вiн вiдчув себе якось дивно, наче в нього за плечима виросли крила або хтось заходився гратися ним, як м’ячем.

Бо вiн почав то пiдiйматися вгору, то опускатися, i все вище й вище, до самоi стелi.

– О господи! – вигукнув вiн. – Як це я став таким гарним танцюристом!

А учень аж рота роззявив з подиву. Раптом хтось так рвучко вiдчинив дверi, що вiкно навпроти розчахнулося. Тiеi ж митi сильний протяг пiдхопив кравчика, i вiн швидко, як вiтер, вилетiв у вiдчинене вiкно; так його бiльше нiхто й не бачив. Минуло багато часу, i якось саксенгаузенцi побачили ввечерi на небi вогненну кулю, що своiм слiпучим блиском осяяла всю мiсцевiсть навколо, а потiм, пригасаючи, впала на землю.

Всi хотiли знати, що то впало, побiгли на те мiсце, але не знайшли там нiчого, тiльки маленьку купку попелу та ще поряд шпеник з пряжки вiд черевика, клаптик жовтого квiтчастого атласу i якусь гарну рiч, схожу на головку вiд цiпка. Всi задумались, як такi речi могли впасти з неба у вогненнiй кулi. Коли це надiйшла й люба дружина зниклого кравчика, i, тiльки-но глянувши на знайденi речi, заломила руки, й розпачливо заголосила:

– Ой лишенько! Та це ж шпеник з пряжки мого любого чоловiка! Ой лишенько! Та це ж клаптик iз святкового жилета мого любого чоловiка! Ой лишенько! Та це ж головка вiд цiпка мого любого чоловiка!

Проте якийсь великий вчений пояснив, що та головка зовсiм не головка, а метеорит, або ж невдатне космiчне тiло.

Таким чином саксенгаузенцям i всьому свiтовi стало вiдомо, що бiдолашний кравчик, якому аптекарський учень дав пального газу замiсть шлунковоi горiлки, згорiв у небi i впав на землю метеоритом, або ж невдатним космiчним тiлом.

Кiнець iсторii кравчика iз Саксенгаузена

Кельнеровi нарештi набридло дивитися, як чудернацький незнайомець безперестанку то довшае, то коротшае, не звертаючи на нього нiякоi уваги, i вiн поставив йому пiд самий нiс замовлену пляшку бургундського. Незнайомець негайно вп’явся в пляшку i не вiдiрвався вiд неi, поки не висмоктав ii до останньоi краплi.