Володар бліх. Життєва філософія кота Мура

Украiнський вчений А. П. Шамрай, автор великоi монографii про Гофмана, що запропонував цю гiпотезу (тут вона викладена скорочено i спрощено), першим спробував дати фiлософське тлумачення «Володаря блiх». Бiльшiсть iз тих, хто писав про цю казку, навiть не намагалися заглибитися в ii прихований глибокий змiст, обмежуючись тлумаченням лише полiтичних алюзiй.

Найвiдомiший роман письменника носить довгу назву: «Життева фiлософiя кота Мура вкупi з фрагментами бiографii капельмейстера Йоганнеса Крейслера, що випадково збереглися у макулатурних листах».

У титулi визначена структура твору. Вiн складаеться iз хаотично перемiшаних сторiнок щоденника освiченого кота Мура i сторiнок життепису романтика композитора Крейслера. Романтичний принцип фрагментарностi торжествуе в книзi. Але, хоч вона i зiбрана докупи начебто з уривкiв без початку i кiнця, ця хаотичнiсть, проте, умовна. Уважний читач дiстае повне уявлення про два характери, протилежнi один одному, двi долi, якi розвиваються паралельно i стають яскравiшими через контрастне зiставлення. Історiя обдарованого i трагiчно нещасного композитора, змушеного своею музикою розважати жалюгiдний двiр князя крихiтноi держави, – це начебто головна серйозна тема музичного твору. А походеньки кота-фiлософа часто-густо виглядають у цьому творi як пародiйний акомпанемент, знижений кумедний повтор i варiацii на головну тему. Їх, на перший погляд, випадкове переплетiння, насправдi строго продумане, майже математично вивiрене, знову-таки, як у музицi. Композитор Гофман легко впiзнаеться в романi. І це не лише тому, що вiн вiддав героевi Крейслеру дуже багато iз власних переживань, власноi бiографii, а й тому, що будуе твiр за принципами музичними, якими так чудово володiв. Найпростiше пояснити змiст роману як художньо трансформованi факти життя автора – службу капельмейстером в Бамбергу, пристрасне i нещасливе кохання до Юлii Марк. Так само легко визначити тих реальних людей, якi були прообразами романних персонажiв (мати реальноi Юлii – консульша Францiска Марк i мати Юлii романноi – радниця Бенцон, чоловiк Юлii негiдник Грепель – наречений другоi Юлii принц Ігнатiй). І все це вiдповiдатиме дiйсностi, але лише частково, так само як не повнiстю вичерпуе змiст твору нейтральне типове для романтизму протиставлення: митець – фiлiстер, Крейслер – кiт Мур.