На нашем сайте вы можете читать онлайн «Володар бліх. Життєва філософія кота Мура». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Володар бліх. Життєва філософія кота Мура

Автор
Дата выхода
27 декабря 2015
Краткое содержание книги Володар бліх. Життєва філософія кота Мура, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Володар бліх. Життєва філософія кота Мура. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Эрнст Гофман) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Події у повісті Гофмана «Володар бліх» починаються у чудовий різдвяний вечір, коли головний герой казки пан Перегрінус Тис мимоволі виявляється втягнутим у дивовижні пригоди, які розвиваються так стрімко, що він не встигає зрозуміти, що відбувається насправді, а що – лише гра його уяви, і де врешті пролягає межа між реальністю та його фантазією. Але незважаючи на фантастичність сюжету у цій казці влада угледіла сатиру на себе.
Так само як і казкова «Життєва філософія кота Мура» з котом, що вміє розмовляти, – це неприхована сатирична пародія на німецьке суспільство: аристократію, чиновників, студентські угруповання, поліцію тощо.
Володар бліх. Життєва філософія кота Мура читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Володар бліх. Життєва філософія кота Мура без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Перегрiнус поiхав до Гамбурга, вручив приятелевi свого батька не тiльки рекомендацiйного листа, а й усi папери, що стосувалися його завдання, а сам зник невiдомо куди.
Тодi вiд приятеля пана Тиса надiйшла така звiстка:
«Вашого цiнного листа вiд… числа вчасно вручив менi Ваш шановний син. Але сам вiн бiльше не з’являвся, а зразу ж поiхав з Гамбурга, не лишивши нiяких доручень. На перець тут попит невеликий, на бавовну поганий, каву беруть тiльки середнiх гатункiв, зате добре йде мелiс, а також весь час тримаються цiни на iндiго.
Ця звiстка неабияк збентежила б пана Тиса та його дружину, коли б з тiею самою поштою не надiйшов лист i вiд самого блудного сина, в якому вiн найпокiрнiше вибачався, що нiяк не мiг виконати, як того хотiв батько, отриманого завдання, i що його непереборно ваблять далекi краi, з яких вiн через рiк сподiваеться вернутися щасливiшим i веселiшим.
– Ну й добре, – сказав старий добродiй, – хай хлопець оглянеться по свiтi, може, там з нього витрусять його химери.
Мати забiдкалася, що синовi може не стати грошей на далеку дорогу, – мовляв, вiн дуже злегковажив, не написавши, куди саме поiхав. Але старий тiльки засмiявся:
– Нiчого, як не стане грошей, то швидше пiзнае життя. Не написав, куди вiн хоче iхати, то принаймнi знае, де нас його листи застануть.
Так нiхто й не довiдався, куди помандрував Перегрiнус; однi запевняють, що вiн побував у далекiй Індii, а iншi, навпаки, вважають, що вiн вiдвiдав ii лише в своiй уявi. Певне тiльки одне: що вiн був десь далеко, бо вернувся до Франкфурта не через рiк, як обiцяв батькам, а через цiлих три роки, та ще й пiшки, обшарпаний i схудлий.
Батькiвський дiм був наглухо зачинений, i хоч скiльки Перегрiнус дзвонив i стукав, нiхто в ньому не озивався.
Нарештi прийшов з бiржi сусiд, i Перегрiнус зараз-таки спитав його, чи не поiхав кудись пан Тис.
Та сусiд перелякано вiдсахнувся вiд нього й вигукнув:
– Пан Перегрiнус Тис! Невже це ви? Вернулися нарештi? Хiба ви нiчого не знаете?
Одне слово, Перегрiнус довiдався, що за той час, коли вiн був у мандрах, батьки його одне за одним померли, суд поцiнував iхне майно i, оскiльки нiхто не знав, де перебувае Перегрiнус, опублiкував у газетi оголошення, в якому пропонував йому вернутися до Франкфурта й отримати батькiвську спадщину.
Перегрiнус мовчки стояв перед сусiдом, i вперше серце в нього защемiло вiд горя. Чудовий, розкiшний свiт, у якому досi вiн жив так безтурботно, розвалився в нього на очах.











