Володар бліх. Життєва філософія кота Мура

Один був завжди пiдпорою другому, як i належить подружжю, що любить i шануе одне одного, як ми, вiрними серцями». І це не пуста юридична формула. Слова заповiту передають справжню суть спiльного життя цих двох людей.

Однак до написання заповiту ще далеко. Обое насолоджуються заможним i наповненим приемними подiями варшавським життям. Та в цю родинну i суспiльну iдилiю втручаеться грiзна iсторiя. Наполеон Бонапарт вщент розбивае прусське вiйсько, яке вважалося кращим у Європi. Прусська адмiнiстрацiя стрiмголiв тiкае iз звiльненоi Варшави.

Державний радник Гофман втрачае службу. Починаються довгi роки поневiрянь, матерiальноi скрути, принизливоi залежностi вiд покровителiв. Навеснi 1808 року Гофмана запрошують капельмейстером у Бамберзький театр. В цьому театрi вiн пише музику до вистав, працюе помiчником директора, режисуе постановки, керуе репертуарною полiтикою, малюе декорацii. Але всi цi розмаiтi театральнi заняття не забезпечують найскромнiшого iснування, i Гофман пише, друкуеться в газетi «Альгемайне музiкалiше цайтунг», де з’являеться його перший значний художнiй твiр «Кавалер Глюк» (1809). Крiм того, вiн дае уроки музики i спiву. Так у його життя входить юна обдарована дiвчина iз заможноi бюргерськоi родини Юлiя Марк – найбiльш трагiчне кохання митця. Юлiя i вся iсторiя кохання до неi вiдiграють велику роль у лiтературних творах Гофмана. В першу чергу у всьому, що стосуеться композитора Йоганна Крейслера, якому письменник вiддав багато власних рис, фактiв своеi бiографii, думок i почуттiв. Вважаеться навiть, що «найважливiше переживання всiеi його поетичноi творчостi» було поштовхом до написання його оповiдань i великоi прози в дусi романтизму. Це не так, бо i до зустрiчi з Юлiею Гофман був автором кiлькох творiв, зокрема романтичного «Кавалера Глюка». Але, як пише нiмецький лiтературознавець Клаус Гюнцель: «Юлiя втiлила у собi злиття душ, що вiдбуваеться поза вузькими межами земного буття; вона уособлювала собою жадане романтичне царство, була джерелом пристрасного томлiння, яке лишало далеко за собою умовностi тодiшнього суспiльства». Мучилися обое, але доля Юлii була ще сумнiшою, нiж страждання Гофмана. Їi видали з розрахунку за огидного типа пана Грепеля, багатого комерсанта, людину розбещену i розумово неповноцiнну. Безмежно нещасна в шлюбi Юлiя померла молодою, але, хоч це i гiрка втiха, лишилася жити в багатьох романтичних жiночих образах Гофмана. Героiня крейслерiвських сторiнок у «Нотатках Кота Мура» навiть носить ii iм’я.