Фауст

Хоч маю докторське звання

І десять рокiв навмання

Туди й сюди, навкрив-навкiс

Воджу я учнiв своiх за нiс, —

А серце краеться в самого:

Не можем знати ми нiчого!

Хоч я й розумнiший, як бевзнi тi всякi,

Ученi, магiстри, попи та писаки,

Хоч я в забобони й страхи не вдаюся,

Із пекла смiюся, чортiв не боюся, —

Зате нiяких радощiв не маю,

Не вiрю я, що я щось знаю,

Не вмiю я людей навчати,

Не вмiю iх на добре напучати…

Грошей, майна я не нажив

І слави теж не заслужив;

Собака, й той не став би так жити!

Тому-то й почав я ворожити, —

Чи не одкрие духiв мiць

Менi одвiчних таемниць,

Щоб я дарма не мудрував,

Чого не знаю, не казав,

Щоб я збагнув почин думок

І свiту внутрiшнiй зв'язок,

Щоб я пiзнав основ основу,

А не кидав слова-полову…

О повний мiсяцю ясний,

Мiй друже тихий i сумний!

Коли б востанне з висоти

Моi страждання бачив ти

За цим столом чувань нiчних,

Мiж цих пергаментiв i книг!

Коли б я мiг блукать мiж гiр,

В твоiм промiннi нiжить зiр,

Серед печер звиватись духом,

В твоiй iмлi снуватись лугом,

Весь чад науки там лишити,

В твоiй росi цiлющiй змити!.

Ох! Я ще тут, в тюрмi-норi?

О мури проклятi сирi!

У цих мальованих шибках

Небесний свiт – i той зачах!

Стримлять до неба стоси книг,

Ненатла точить iх черва,

iх пилюга густа вкрива,

І кiпоть осiда на них;

Уздовж полиць з давнезних лiт —

Реторти, слоiки, склянки,

Начиння, приладiв рядки —

І це в тебе свiт! І це зветься свiт!

І ти питаеш ще, чому

На серце туга наляга,

Чому незвiдана нудьга

Труiть всi радощi йому?

Замiсть живих природи хвиль,

Куди Творець людей вселив,

Навколо тебе – тлiнь, i цвiль,

І жах потворних кiстякiв.

Тiкай! На волю, на простiр!

Вiзьми цю книгу чарiвну;

Цей Нострадамiв[19 - …Цей Нострадамiв вищий твiр… – Нострадам (Nostradamus) – латинська форма iменi Мiшеля де Нотр Дам (1503—1556) – астролога французького короля Карла IX, автора вiдомих пророцтв.

Тобi вiдкрие таiну.

Спiзнаеш ти шляхи свiтил,

Збагнеш природи вiчний рух,

І в душу вступить повiнь сил,

Коли промовить духу дух.

Шкода обнять сухим умом

Священних знакiв змiст живий;

Ви, духи, тут в'етесь кругом,

Озвiться ж ви на голос мiй!

(Розкривае книгу i бачить знак макрокосму[20 - …бачить знак макрокосму. – Макрокосм – «великий свiт» (грецьк.