Гра в бісер

Кнехт довiдався про нього приблизно таке: рокiв двадцять п’ять тому це був один iз тих студентiв китайського вiддiлення, що подавали найбiльшi надii, нiби народжений для цiеi дисциплiни, покликаний бути китаiстом. У технiцi письма пензликом i в розшифруваннi старовинних творiв вiн скоро перевершив своiх найкращих учителiв, навiть природних китайцiв чи вихiдцiв з iнших краiн Сходу, тiльки трохи дивував усiх тим, що страшенно хотiв бути й зовнi схожим на китайця.

Наприклад, до всiх учителiв, починаючи вiд керiвника семiнару й кiнчаючи Магiстром, вiн уперто звертався не так, як решта студентiв, – називаючи титул i обов’язково на «ви», а казав кожному «мiй старший брате»; це звертання потiм назавжди прилипло до нього як прiзвисько. Особливо ретельно вивчав вiн оракульну гру «І цзiн», в яку майстерно вмiв грати з допомогою традицiйних стеблин деревiю. А найдужче любив читати, поряд iз старовинними коментарями до книжки оракулiв, твiр Чжуан Цзи[45 - Чжуан Цзи – давньокитайський мислитель Чжуан Чжоу, що жив, за переказами, в IV–III ст. до н. е., парадоксалiст, який висмiював рацiоналiстичну етику Конфуцiя i прагнув осягти дiалектичну тотожнiсть iстини й iлюзii, добра i зла, моралi й аморалiзму; його iдеал – вiдмова вiд втручання в самосутнiй лад буття. Книжка Чжуан Цзи дае образ дивакуватого, юродивого мудреця, що глузуе з претензiй держави до людини, нехтуе узвичаенi норми й прибирае свою мудрiсть у навмисне химернi зовнiшнi форми. Саме такий образ мудреця важливий у цьому випадку для Гессе.]. Видно, рацiоналiстичний, швидше навiть антимiстичний, суворо конфуцiанський дух, що панував на китайському вiддiленнi Схiдноазiатського iнституту, коли там опинився Кнехт, був вiдчутний там уже за часiв Старшого Брата, бо вiн раптом покинув iнститут, який радо лишив би його в себе викладачем спецiальноi дисциплiни, й подався в мандри, взявши з собою пензлик, туш i двi чи три книжки. Вiн обiйшов пiвдень краiни, гостюючи то в того, то в iншого брата по Ордену, все щось шукав i нарештi знайшов добре мiсце для схимницького притулку, який надумав закласти.