Деміан. Кнульп

Демiан. Кнульп

Hermann Hesse

Роман «Демiан» – це глибоко особиста, суб’ективно забарвлена сповiдь героя. Вона виражае сподiвання частини захiдноевропейськоi iнтелiгенцii, яка втратила вiру у «стаднi» iдеали попередньоi епохи i стала на болiсно важкий, але неминучий «шлях всередину», шлях утвердження своеi самобутностi.

Кнульп – волоцюга за переконанням. Всiм своiм життям, та й смертю теж, вiн демонструе переваги мандрiвника, який вiдрiкаеться вiд вузького осiлого побуту в iм’я iндивiдуальноi свободи.

Його душа вiдкрита назустрiч природi, красi, вiн цiнуе в людях не багатство чи суспiльне становище, а душевнi якостi.

Герман Гессе

Демiан. Кнульп

Hermann Hesse

DEMIAN

KNULP

Romane

Переклад з нiмецькоi, пiслямови та примiтки І. П. Мегели

Художник-оформлювач М. С. Мендор

© 1927 by Hermann Hesse

All rights reserved by and controlled through Suhrkamp Verlag Berlin

© І. П. Мегела, переклад украiнською, пiслямови, примiтки, 2020

© М.

С. Мендор, художне оформлення, 2020

* * *

Демiан

Я хотiв лише одного – спробувати жити тим, що само виривалося з мене назовнi.

Чому ж це було так важко?[1 - …Я ж бо хотiв тiльки всього – спробувати жити… – автоцитата, епiграф взятий iз п’ятоi глави «Демiана».]

Щоб розповiсти свою iсторiю, я повинен розпочати здалеку. Менi слiд було б повернутися назад досить далеко, у найпершi роки мого дитинства (якби це було можливо) i через них ще далi – до витокiв мого походження.

Пишучи романи, письменники зазвичай вважають, нiбито вони, як Господь Бог, можуть цiлковито охопити й збагнути будь-яку людську душу, подати ii iсторiю без будь-якого туману, описуючи лише найбiльш суттеве. Я так не можу. Та й зрештою письменники цього не можуть. Але моя iсторiя для мене важливiша, нiж для будь-якого письменника його власна iсторiя, оскiльки це е моя iсторiя – не якоiсь вигаданоi людини, можливо, й не iдеальноi, але справжньоi, единоi у своему родi живоi людини.

Що це таке – справжня жива людина, – сьогоднi знають менше, нiж будь-коли. Людей масово знищують, незважаючи на те, що кожна особистiсть е дорогоцiнним, неповторним творiнням природи. Якби ми не були чимось iще бiльшим, нiж единою у своему родi людиною, якби нас i справдi можна було цiлковито знищити кулею з гвинтiвки, то розповiдати iсторii не було б жодного сенсу.