Казки, легенди, притчі

Казки, легенди, притчi

Hermann Hesse

«Казки, легенди, притчi» – це найкращий початок для знайомства з творчiстю Гессе. До збiрки ввiйшли такi розповiдi, як «Карлик», «Гра тiней», «Фальдум», «Поет», «Ірис», «Казка про плетений стiлець» й iншi. Кожну розповiдь присвячено однiй або кiльком темам. В казках, легендах, притчах описано основнi фiлософськi категорii: народження, життя, любов, осягнення iстини, вiра, обман, релiгiя, смерть.

Герман Гессе

Казки, легенди, притчi

© Copyright 1930 by Hermann Hesse All rights reserved by and controlled through Suhrkamp Verlag Berlin

© І.

П. Мегела, переклад украiнською, 2020

© І. П. Мегела, пiслямова, примiтки, 2020

© М. С. Мендор, художне оформлення, 2020

Карлик

Якось увечерi, сидячи на березi каналу, старий оповiдач iсторiй Чекко так розпочав свою розповiдь. «Якщо Вам буде любо, панове, то я розповiм вам сьогоднi одну дуже стару iсторiю про прекрасну панну, про карлика та любовний напiй, про вiрнiсть i зраду, про кохання i смерть, про що, власне, й оповiдають усi старi й новi пригодницькi твори й iсторii.

Синьйорина Маргерiта Кадорiн, дочка аристократа Батiсти Кадорiна, була свого часу найчарiвнiшою з усiх прегарних дам Венецii. І вiршiв, i пiсень, написаних на ii честь, було бiльше, нiж склепiнчастих вiкон у палацах на Великому каналi[1 - Великий канал, або Гранд Канал – найвiдомiший канал Венецii, до того ж каналом у строгому розумiннi вiн не е. Це не штучно вирита споруда, а колишня дрiбна протока мiж островами Венецiанськоi лагуни.

] чи гондол, що пропливали весняного вечора мiж мостом Понте-дель-Вiн[2 - Мiст Понте-дель-Вiн («винний мiст») – невеликий кам’яний мостик у Венецii. Назва походить вiд того, що поруч зазвичай причалювали барки з вином.] i мисом Догана.

Сотнi молодих i старих аристократiв вiд Венецii до Мурано[3 - У XVI ст. острiв Мурано став вiдомим у багатьох венецiанцiв. Вiн став популярним мiсцем для розваг, тут будувалися вiлли, облаштовувалися сади й парки з чудовими водограями.

] i так само з Падуi не могли ночами стулити очей, щоб не помрiяти про неi, а наступного ранку не прокидалися, щоб не тужити за ii поглядом. У всьому мiстi знайшлося б небагато молодих кавалерiв, якi нiколи не ревнували Маргерiту Кадорiн.

Менi не випадае описувати ii зовнiшнiсть, i я скажу тiльки те, що була вона бiлявою, високою та стрункою, мов той молодий кипарис.