Священна книга гоповідань

Пiна з рота, вишкiренi зуби, шизонутi очi – цей Барсик дiйсно був моцним, як два мiшки арматури.

І-раз знайшов мужика, який приймав ставки, i висипав перед ним усi своi копiйки. У колекторi І-раз назбирав рiвно сорок гривень i сорок копiйок. Вiн поставив на Барсика. На нього майже нiхто не ставив, бо, як почули краями вух Івани, проти цього пса виставили чемпiона останнiх рокiв. А Барсика особливо нiхто не знав. Чоловiк, який приймав ставки, сказав, що мiлiцейського собаку тренували щотижня впродовж останнiх пiвроку, але особливих шансiв у нього проти чемпiона не було.

Ось куди забирав мiлiцiонер свого пса щотижня на одну добу.

Ось хто кришуе усiх цих пiдпiльних пасажирiв.

бiй

За кiлька секунд до бою мiлiцiонер дав понюхати Барсиковi жменю соняшникового насiння. Собака просто оскаженiв i ринувся в бiй. Івани одночасно рiшили, що цей пес – псячий гопник, бо вiдразу реагуе на насiння.

Бiй почався. Пси в несамовитому гаркотi почали кусати порожнечу, сподiваючись, що однiею з таких порожнеч виявиться шия чи тулуб iншого собаки.

Тiло кожного з них було пiдпорядковане щелепi. Усе навколо працювало, iснувало й воювало лише завдяки щелепi й для щелепи. Тiльки вона могла забезпечити псовi подальше життя.

Масна й спiтнiла шерсть собак вилискувала на сонцi, вони виверталися вiд зубiв суперника, стукалися один об одного грудьми, дерли кiгтями один одного до кровi, намагалися намертво схопити один одного за шию – тодi суперниковi доведеться вириватися, а з кожною секундою сили будуть витiкати разом iз кров’ю вiд глибокого укусу.

В одну мить Барсиковi вдалося вивернутися вiд черговоi атаки свого опонента i встромити своi зуби в шию суперника! Той кiлька хвилин пробував виборсатися зi щелеп Барсика, махав iклами перед собою, звивався, нiби шланг пiд сильним напором води, пробував перекинути Барсика. Був весь заслiплений кров’ю i люттю, якi бризкали на власникiв псiв, на реферi бою й на ошаленiлу публiку.

Уже за кiлька хвилин стало помiтно, що тiло Барсикового суперника ослабло, почало танути.

Мiлiцiонерський пес почав його розривати, рiзко вертiв головою в обидва боки. І в цi моменти кров iз особливою радiстю вiд звiльнення капала на пiдлогу бойового майданчика.

У мить, коли в опонента Барсика пiдiгнулися лапи, суддя замахав руками, що було знаком закiнчення бою. Власники псiв схопили своiх чотириногих агресорiв за нашийники, намагаючись iх розняти.