Священна книга гоповідань

Суддя заходився лити воду на морду Барсика, щоб той розтиснув щелепи.

Бiй закiнчився, натовп у натурi ревiв. Івани радiсно, наскiльки взагалi можуть радiти гопники, стрибали й обнiмали один одного в передчуттi виграного бабла. Їм було глибоко не до того, що ще добу тому вони могли опинитися на мiсцi переможеного пса.

Барсик став подiбний на бiзнесмена з фотографii, якого мiлiцiонер вiдмудохав разом зi своiми пiдлеглими до стану форшмаку й скинув у тюремну камеру, як до холодильноi камери для зберiгання туш тварин.

На тiлi бiзнесмена, як i на Барсиковi, було багато болючих ран, синцiв, кровi й виснаження.

Барсик висолопив язика, вирячив очi, настовбурчив вуха, в яких i досi стрiляв собачий адреналiн. Але вiн перемiг – беззаперечно i чотко. Настiльки крутий пес, що йому можна завести ще кiлька яець.

Мiлiцiонер вдоволено постукував його по грудях, дбайливо обтирав рушником, прикладав до ран знеболювальне. Не до ран бiзнесмена, а до ран свого пса.

Також вiн думав про те, що в життi недосить просто бути чемпiоном, важливiше, щоб на переможцевi були наявнi загоенi рани, як доказ боротьби за чемпiонство.

а хто слухав – маладца!

Усi три Івани в той вечiр жостко урекалися джинтонiками на вкопаних у землю шинах дитсадка у своему районi. Вони мали на трьох солiдну суму, яку роздерибанили на три рiвнi частини, кожен отримав третину вiд загального виграшу.

Пепсу, який замовив iм розбiйний напад на будинок мiлiцiонера, Івани рiвно, по-пацанськи розказали постанову.

Розчесали, що бiзнесмен сам винен у тому, що його у вiддiлку угондошили – не треба було туманити з фiнансовими справами. А самого малого пресонули, щоб вiн не терся перед очима i щоб зняв чуб, який носили жiнки в серiалi «Санта-Барбара». І завдатку, який отримали вiд хлопчини за справу, не вiддали.

«чьо»

І-раз на вигранi грошi купив пiстолет i за кiлька днiв пiсля перемоги Барсика в бою поiхав у село пiд Киевом. Перечекав, доки навкруги ляже нiч, i пiдiйшов до будинку мiлiцiонера.

Вилiз на цегляний паркан. Барсик вiдразу ж почув шарудiння незнайомця, кинувся в сторону шуму, почав шалено гавкати на І-раз й стрибати на огорожу, але нiяк не мiг його дiстати.

І-раз дiстав iз кишенi жменю смаженого соняшникового насiння i висипав Барсику на морду. Пес просто оскаженiв, вiдчувши запах смаженого.

В будинку ввiмкнули свiтло, тому І-раз не мав витрачати бiльше й митi.