На нашем сайте вы можете читать онлайн «Роман про людське призначення». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Роман про людське призначення

Автор
Дата выхода
04 февраля 2016
Краткое содержание книги Роман про людське призначення, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Роман про людське призначення. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Емма Андієвська) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Роман про людське призначення» Емми Андієвської – твір із фантастичним сюжетом, у якому порушено ряд актуальних тем, зокрема, сенс людського життя, проблема еміграції, радянська імперська неволя України тощо***. У 1984 році авторка одержала за цей роман літературну премію Фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.
Роман про людське призначення читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Роман про людське призначення без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Зрештою, тодi, коли Перекотигора з Лельком Погорецьким розмальовували стiни в «Щербатому мiсяцi», куди до них навiдалися Тарас Нагiрний iз Славком Безбородьком, вiн так дуже й не перечив проти мудрувань Славка, знаючи, що коли той розпалиться (а це в Славка останнiм часом траплялося дедалi частiше, в нього одразу ж почнуться видiння, пiсля яких вiн мiсяць не пiзнаватиме знайомих, заслiплений кiнцесвiтнiм розвитком подiй, хоча Славко однак уже не чув жодноi зауваги Перекотигори, ходячи на головi перед Дзиндрою, котрий зовсiм того й не вимагав вiд Славка, а лише спитав, чи вiн не боiться висоти, що Славко й заходився демонструвати, вибалянсовуючи в повiтрi ногами, аби Дзиндра наочно переконався, яка в нього, Славка, мiцна голова, котра не запаморочиться над хочби й яким стрiмким проваллям, що над ним Славко ладен був iти, оскiльки розтинати грудьми хмари – це зовсiм не те, що проникати крiзь мури, бо саме тодi, як Тарас Нагiрний, жартуючи, простягнув Перекотигорi блакитнi уламки з рога достатку, що ним Тарас послуговувався, як пивним кухлем, який йому подарувала на баварському карнавалi вiд чобiток до зачiски узiркована фортуна i який – через Тарасову необережнiсть, оскiльки саме цим небесним рогом достатку йому довелося вiдбиватися вiд гевалiв, котрi тягли його в авто, звiдки лише завдяки появi Дениса Оленишина не встигли вивалитися червоним людоловам на пiдмогу ще двi кадебiвницькi пики, щоб серед карнавального шаленства на очах нетямущоi публiки викрасти Тараса так, як викрали професора Чернецького, – пiд час запеклоi колотнечi смертних, не здатних вiдрiзнити суттеве вiд тлiну й блискiток, дiстався Аiдовi, що мусiв виправити легковажнiсть фееричноi панянки, лишивши Тарасовi на згадку про рiг достатку самi блакитнi скалки (за допомогою котрих роком пiзнiше Артем Нирчук помандрував до Казахстану, шукаючи своiх рiдних, а звiдти до таборiв Мордовii й Сибiру, куди загнали усю Украiну, якiй з ласки старшого брата забракло мiсця на «нашiй не своiй землi», щоб у Кингирi пiд кадебiвницькими танками, киненими проти безборонних полiтв’язнiв, що не втратили людськоi гiдности, лишитися розчавленим шматком м’яса разом iз Одаркою Гончак та Уляною Іволгою, колишньою Атремовою ще цибатим пiдлiтком-зв’язко- вою, яку за незалежну Украiну новi ощасливлювачi людства засудили до розстрiлу, а тодi страту замiнили двадцять п’ятьома роками каторги, – а непитущий Пилип Щербакiвський заходився вчащати до погребка, аби щовечора перекинутися словом iз небiжчицею Михайлиною, котра










