Апостол черні

Нi, вiн стоiть, але блiдий… То хмарки темними вже пасмами через нього пересуваються, гадають, поволiчуть його з собою. Але ii нiхто не любив, кiнчила вже шiстнадцятий рiк, хоч у хатi вона все ще п’ятнадцятилiтня й «мала». Вона не була до любови, як iй сказала поважно Зоня. Зате вiн був такий, що його певно якась полюбить. Вернувши в хату, вона скоро записала в свiй дневник: «Неронська сцена з батьком[15 - «[…] Неронська сцена iз батьком» – у творi О. Кобилянська змальовуе одну iз непривабливих сцен родинного життя Цезаревичiв, коли розгнiваний на доньку Оксану, що плакала, отримавши двiйку з математики, батько пiдняв на неi руку.

На захист п’ятнадцятилiтньоi сестри вступився брат Юлiян, який стиснув батьковi руки i не випускав. Пiзнiше Оксана зробила запис у своему щоденнику: «Неронська сцена з батьком». Цим самим вона зiставила жорстокiсть годинникаря Цезаревича iз жорстокiстю Нерона.Нерон Клавдiй Цезар (37–68) – римський iмператор з 54 р. з династii Юлiiв-Клавдiiв. Нерон вiдзначався пiдступнiстю, жорстокiстю, грубiстю i варварством. За Нерона було окуповано ряд мiст Боспорськоi держави, приеднано Понтiйське царство.]. Два пасма на моiх плечах вiд карбача. Лiрика стародавнього годинника. Чудовий вечiр. Мiсяць – зорi. Група темнiючих дерев з тополями, що пригадували картини Метерлiнських композицiй i творiв[16 - «[…] Метерлiнських композицiй i творiв» – маеться на увазi творчiсть Морiса Метерлiнка (1862–1949) – бельгiйського письменника, лауреата Нобелiвськоi премii 1911 p. , який е одним iз провiдних представникiв драматургii символiзму. Для раннiх його творiв – п’ес «Неминуча» (1890) та «Слiпцi» (1890) характернi складна символiка, мiстичнi настроi. Згодом з’являються реалiстичнi тенденцii, як в iсторичнiй драмi «Монна Ванна» (1902). Найкращим твором Метерлiнка е п’еса-казка «Синя пташка» (1908), в основi якоi – пошук iстини, прагнення до щастя.Сама О. Кобилянська шанобливо ставилася до творчостi Метерлiнка, та у листi до Петко Тодорова вiд 5 грудня 1900 р. запитувала: «Знаете всi твори Mauric’a Maeterlinck’a (Морiса Метерлiнка)? Вiн менi дуже до душi промовляе. Знаю його кiлька творiв. Тут тяжко дiставати новiшi речi […]». Навiть О. Кобилянська планувала написати вiдчит (реферат) про М. Метерлiнка.]. Я не до любови, але зате мiй брат, котрий все вiд дiвчат здалека держиться й коли яка несподiвано зайде в кiмнату, вiн кланяеться, вiн елегантський, але в тiй хвилi щезае».