Соня

На грошi з крамнички вона купувала нитки i плела з них светри та шапки, шалики, рукавицi, високi шкарпетки, котрi iй неймовiрно пасували – особливо коли крiм них Соня бiльше нiчого не одягала. Тi шкарпетки, шапки, рукавицi, муфти, светри й комiрцi, котрi вона плела, але не одягала – з чимсь чи без будь-чого, вона вiдносила… Ну, та Бог iз ними, з грiшми.

Соня вправно водила свiтле, просторе, блискуче авто марки ВАЗ, ясно-зелене, круглооке, якесь зворушливе й безнадiйне. Пахло в ньому дитинством, виiздами до рiки з бадмiнтоном, м’ячем, килимами на вичистку та великим бiлим тазом, в якому замiсть, власне, рiки, плавала зовсiм ще невелика Соня, поки мама мила килими, дiд мружився, чистячи яблука, а чиiсь бiлi та чорнi кози вовтузилися в побережному верболозi; пахло осiннiми виправами на гриби та шипшину, котрi сушили потiм удома – першi як намисто, на нитках, високо в кухнi, а другу – розваленою на пiдвiконнях, оранжеву, неприемну, пiдлу всерединi – нiби грудки скловати в яскравiй желатиновiй оболонцi; пахло також нiчним проводжанням на поiзд до моря, де хворiлося на дизентерiю, жилося в приватному секторi i iлося суп харчо в iдальнях з найгнучкiшими отруйними змiями черг; пахло гумовими чоботами, ящиками з яблуками, дощем, що просочувався через старi гумки на вiкнах, i завжди трошки бензином, тому що бензонасос Соня прикрутила сама.

Було автовi рокiв, як i Сонi, але iй здавалося, що це зовсiм ще небагато. Соня завжди всiх пiдвозила, особливо друзiв – з музичними iнструментами на виступи i з картинами на виставки, з ноутбуками, проекторами та екранами на презентацii, з вбраннями на покази, з вiзажистськими валiзками на фотосесii та з просто валiзами в аеропорт. І без нiчого, п’яних, розгублених, смiшних, веселих пiдвозила також. Їй було не важко. За це друзi та iншi люди дарували Сонi красивi речi – маленькi, майже не використовуванi полички з Ікеi, горнятка з Батлерз, келихи з ресторанiв, дарували також майже повнi флакони парфумiв, светри й сорочки з All Saints, Terapy чи Bolongaro Trevor, а одного разу навiть сукню-трансформер вiд Comme des Gar?ons та окуляри Balenciaga. Тому Соня завжди була найкрасивiшою. Хоча е пiдозра, що Соня була найкрасивiшою не тому.

Малювала Соня переважно себе саму. Для журналiв, сайтiв, принтiв та афiш, логотипiв, дитячих книг, руками i в фотошопi Соня малювала Соню. Інодi Соня була чорнява, iнодi – бiлява. Інодi – стрижена, iнодi – довгокоса.