Сад божественних пісень. Афоризми

Сад божественних пiсень. Афоризми

Григорiй Савич Сковорода

До книги увiйшла збiрка «Сад божественних пiсень» – неперевершенi вiршi Григорiя Савича Сковороди, самобутнього мислителя XVIII сторiччя, музиканта та педагога, родоначальника росiйськоi релiгiйноi фiлософii. Вислови Сковороди з рiзних його творiв здобули популярнiсть, з них складено чимало збiрок афоризмiв. Деякi влучнi афоризми, що вийшли з-пiд пера цiеi дивноi людини, також представлено на сторiнках цiеi книги. Твори, з яких складаеться «Сад божественних пiсень», можна назвати лiрико-фiлософським щоденником, на сторiнках якого вiдобразилися роздуми, настрiй, релiгiйний досвiд та прагнення Григорiя Сковороди.

Григорiй Савич Сковорода

Сад божественних пiсень. Афоризми

Сад божественних пiсень

Пiсня 1-ша

Складена 1757 року на цю силу: «Блаженнi непорочнi в дорозi, що ходять законом Господнiм» [1 - Псалтир, CXIX – 1].

Боiтъся народ зiйти гнить у гроб

I впасти в жереб нещасний,

В якому вогонь незгасний.

А смерть е свята, зло певне стопта,

Зведе навiть вiйни в спокiй.

О смерть ця свята!

Коли совiсть в тебе чиста, не страшний Перун огнистий, нi!

Пекла вогнем вiн не палить,

А мае життя райське, хвалить.

Грiхи смерть народять – живу смерть наводять,

Iз смертi – ад; тлить душу глад.

О люта смерть та!

Блажен, о блажен, хто з перших пелен

Себе присвятив Христовi,

День-нiч в його мислить словi,

Взяв iгo благее, ярмо взяв легкее,

До того звик, до цього навик —

Це жереб святий!

Солодке це взнавши, впасти не зможеш в мирське й пропасти, нi!

В гopi й бiдi не скучить,

Hi меч, нi вогонь не розлучить —

Все сладiсть розводить, на серце не сходить,

Хiба тому, знати кому

Скус далось дорогий.

Життя ти, – Христе, за мене вмер теж!

Мав початки дати швидко

Лiт моiх, а дав послiдки,

Зiтри серця твердiсть, вогню пали щедрiсть;

На смерть марнотi i злому в життi

Живу тобi, мiй свiт!

Коли ж вiд грiхiв воскресну, вдягну я плоть небесну,

Ти в менi – в тобi вселюся

I солодкого нап'юся,

3 тобою в бесiдi, з тобою в совiтi,

Сонце зайде, сонце зiйде —

Це вiк злотих лiт!

Пiсня 2-га

Iз цього зерна: «Що на землi ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небi» [2 - Євагегелiе вiд Матвiя, XVI – 19.