Чорні рядки

По дорозi на «Бесiду» бачу наших мiлiцiянтiв. Вони на австрiйських шапках мають синьо-жовтi стрiчки. Вони з крiсами. Але стрiчаю i мiлiцiонерiв з бiло-червоними ленточками теж з крiсами. Цiкаво, хто кому вступиться?

На «Бесiдi» нашi старшини складають подрiбний план, що кому брати треба. Вже е 80 мiлiцiянтiв, узброених в крiси. Тут довiдуюся, що ряшiвська кадра вже виемiгрувала i не хотiла брати участi в боротьбi…

Коли на «Бесiдi» ведуться гарячi стратегiчнi дебати, на перемиськiй дорозi чути густу крiсову стрiлянину та якiсь вигуки.

Нам вiдомо було, що там в кавалерiйськiй касарнi стояла польська вартова станиця. Виходимо на вулицю розвiдати, що це? Аж ось приходить радник Б. i каже, що поляки здаються, бо не хотять проливу кровi. Радник Б. був тим, що з польськими органiзацiями найбiльше переговорював. Ми жадаемо вiд польськоi органiзацii видачi зброi. Я, як комiсар, поручаю усiм безпеку. Зараз в ринку настановляю командантом мiста i повiту сотника Мацiевича. Вiн був австрiйським резервовим сотником.

І тепер довiдуюся, що таку наглу змiну спричинили старосамборяни. Вони ранiше за нас перебрали в Старiм Самборi владу в своi руки i зараз пiшли нам на пiдмогу.

Взяли вантажне авто, посiдали i пiгнали до Самбора. Тут перед мiстом повисiдали, пiшли в розстрiльну i вiдкрили крiсовий вогонь на Самбiр. Станиця польська зараз здалася i вони в'iхали до мiста.

Тепер польська органiзацiя зарядила вiддання зброi, ii виносили з польського «Сокола» цiлими оберемками.

На ринку зголосився до мене австрiйський майор жандармерii Шебеста i заявив менi, що хоче вступити до нас на службу. Я був з того дуже радий, бо справдi не було ким обсадити такого важного мiсця.

Майора Шебесту я знав давнiше як великого симпатика украiнцiв. Йому треба завдячити, що багато лиха нас минуло в тi часи, коли то нашу Галичину умаiли мадяри шибеницями. Тодi вважали кожного украiнця зрадником, i хто попався в iхнi руки з найменшою тiнню пiдозрiння, гинув на шибеницi як зрадник, коли то кожну невдачу на «полi слави» приписувано зрадi украiнцiв.

Завдяки Шебестi в нашiм повiтi не було нi одноi шибеницi. Отож такий набуток для нас був дуже пожаданий.

Я зараз попросив його до нашого льокалю i виписав йому легiтимацiю. Вiн зараз припняв на своiй старшинськiй шапцi синьо-жовту ленточку.

Тепер стали з'являтися рiзнi старшини в австрiйських одностроях. Тiльки я не мiг з дива вийти через той блискавичний аванс.