Про військове мистецтво

Судити iх треба особливо суворо, бо першi iхнi законодавцi створили iм вiйськову силу. На сушi у них не було володiнь, тому вся iхня вiйськова мiць зосередилася на морi, i морську вiйну вони вели блискуче, розширивши силою зброi межi батькiвщини.

Коли ж настав час вести сухопутну вiйну для захисту Вiченци, вони, замiсть того щоб послати туди намiсником кого-небудь зi своiх громадян, взяли до себе на службу маркiза Мантуанського. Це було фатальне рiшення, яке пiдiрвало могутнiсть венецiанцiв i перешкодило iм прославити свое iм’я до небес i безмежно поширити свою владу на землi.

Якщо вони так вчинили через невпевненiсть у собi, адже, будучи знавцями морськоi вiйни, вони не наважувалися самi воювати на сушi, то невпевненiсть ця була помилковою: моряку, який звик битися з вiтрами, бурями i людьми, легше стати полководцем, якому доводиться битися тiльки з людьми, нiж полководцю перетворитися на моряка.

Моi римляни теж вмiли воювати тiльки на сушi, а не на морi, i тим не менше, коли почалася вiйна з Карфагеном, вони не запросили на службу досвiдчених морякiв – грекiв чи iспанцiв, а поклали цю справу на своiх громадян, якi знають сухопутну вiйну, i зрештою перемогли.

Якщо венецiанцi дiяли зi страху, аби хто-небудь з громадян Венецii не став тираном, це був страх легковажний: адже, крiм доводiв, якi я вже наводив з цього приводу, треба сказати, що якщо нiхто з начальникiв iхнього флоту нiколи не ставав тираном цього приморського мiста, то виконати подiбний задум, спираючись на сухопутнi вiйська, було б ще незмiрно важче.

Все це повинно вам показати, що тирана створюе не свое вiйсько, пiдпорядковане своему ж громадянину, а поганi закони i погане управлiння; саме це накликае на мiсто тиранiю. За хорошого управлiння немае чого боятися свого вiйська. Таким чином, Венецiя вчинила необачно, i це рiшення коштувало iй втрати великоi частки ii слави i щастя.

Що стосуеться помилки короля Францii, яка не привчае свiй народ до вiйни, то вашi знавцi марно посилаються на нього як на приклад: кожна неупереджена людина визнае, що це найбiльший недолiк французькоi монархii i що це упущення – головна причина ii слабкостi.

Однак я дуже розпорошився i, можливо, вiдiйшов вiд свого предмета. Я хотiв вiдповiсти вам i довести, що не можна спиратися нi на яку зброю, крiм своеi; власна ж вiйськова сила створюеться лише шляхом вiдбору; тiльки так можна створити вiйсько i затвердити вiйськову дисциплiну.