Про військове мистецтво

Якби в наш час хто-небудь, подiбно до спартанцiв, виховував своiх дiтей в селi, змушував би iх спати просто неба, ходити босими, з непокритою головою i купатися в крижанiй водi, щоб привчити iх до болю i вiдучити вiд надмiрноi любовi до життя i страху смертi, – вiн був би смiшним, i його сприймали б швидше за дикого звiра, нiж за людину. Якби серед нас з’явилася б людина, яка харчуеться овочами i зневажае золото, подiбно до Фабрiцiо, – ii мало хто вихваляв би, але нiхто не став би ii послiдовником.

Так i дiд мiй злякався моралi, вiдступив вiд древнiх зразкiв i наслiдував iх в тих речах, де вiн мiг це робити, звертаючи на себе менше уваги.

ФАБРІЦІО. У цiй частинi ви захистили його блискуче, i, звичайно, ви маете рацiю; проте я говорив не стiльки про це суворе життя, скiльки про iншi порядки, бiльш м’якi i бiльш вiдповiднi до звичок наших днiв, i менi здаеться, що людинi, яка належить до числа перших громадян мiста, було б неважко iх встановити. Як завжди, я нiяк не можу вiдмовитися вiд прикладу моiх римлян: якщо вдивитися в iх спосiб життя i в лад цiеi республiки, ми знайдемо там багато такого, що було б не неможливо вiдновити в громадянському суспiльствi, в якому ще вцiлiло що-небудь хороше.

КОЗІМО. Що ж схоже на стародавнi звичаi ви хотiли б увести?

ФАБРІЦІО. Вiддавати шану i нагороджувати доблесть, не зневажати бiднiсть, поважати порядок i лад вiйськовоi дисциплiни, змусити громадян любити один одного, не утворювати партiй, менше дорожити особистими вигодами, нiж суспiльною користю, i багато iншого, що цiлком поеднуеться з духом нашого часу.

Все це неважко сприйняти, якщо тiльки ретельно обмiркувати i застосувати вiрний засiб, бо iстина тут е такою очевидною, що вона може бути засвоена звичайним розумом. Всякий, хто це зрозумiе, посадить дерева, пiд тiнню яких можна вiдпочивати ще з бiльшим щастям i радiстю, нiж в цьому саду.

КОЗІМО. Я жодним словом не хотiв би заперечувати вашi слова i надаю це тим, у кого може бути власне судження про такi речi; звертаюся тепер до вас, як до обвинувача тих, хто не наслiдуе древнiх у iхнiх великих справах, i думаю, що таким шляхом я ближче пiдiйду до мети нашоi бесiди.

Менi хотiлося б дiзнатися вiд вас, чому ви, з одного боку, мечете громи проти тих, хто не схожий на древнiх, i разом з тим самi в своiй сферi вiйськовоi справи, в якiй здобули настiльки гучну славу, нiколи не зверталися до стародавнiх звичаiв i навiть не запроваджували нiчого, що хоча б приблизно нагадувало iх?

ФАБРІЦІО.