Аліса в Дивокраї

 – Я не розумiю й половини тих довжелезних слiв i до того ж не надто вiрю, що ти й сам щось тямиш!

І Орленя запхало голову пiд крило, ховаючи посмiшку, а дехто з птахiв захихотiв уголос.

– Я збирався сказати, – ображено мовив Додо, – що найкраща штука, щоб висохнути, – це Партiйнi Перегони.

– А що це – Партiйнi Перегони? – спитала Алiса (не те щоб iй справдi так уже кортiло дiзнатися, але Додо зробив таку паузу, начеб чекав чиiхось слiв, та нiхто iнший, здаеться, не збирався розтуляти рота).

– Ну, – сказав Додо, – це простiше показати, нiж пояснити.

(А якщо ви захочете якось i самi спробувати цю штуку зимовоi днини, то я розкажу вам, як Додо усе це влаштував.)

Спершу вiн намiтив маршрут – таке собi коло («Насправдi форма не мае значення», – запевнив Додо), а тодi розташував усе товариство тут i там уздовж дистанцii. Не було нiяких «На старт! Увага! Руш!», натомiсть кожен починав бiгти, коли йому спадало на думку, й так само сходив з дистанцii, коли йому було до вподоби, тож було нелегко визначити, коли саме змагання закiнчиться.

– Перегони закiнчено!

Усi скупчилися довкола нього, вiдсапуючись та запитуючи: «Ну, так хто ж перемiг?» Щоб вiдповiсти на це запитання, Додо був змушений поринути в тяжкi роздуми й довгенько стояв, притиснувши пальця до чола (в такiй позi можна часто побачити Шекспiра на портретах), поки iншi чекали, затамувавши подих.

– УСІ перемогли, й усi мають отримати призи.

– Але ж хто мае нам тi призи вручити? – поцiкавився цiлий хор голосiв.

– Ну, ясна рiч, що ВОНА, – вiдповiв Додо, тицяючи пальцем в Алiсу.

Усi одразу ж з’юрмилися довкола неi, навперебiй вигукуючи: «Призи! Призи!» Алiса зовсiм розгубилася, розпачливо засунула руку в кишеню й витягла звiдти коробку з цукатами (на щастя, солона вода не потрапила досередини), якими й почала нагороджувати бiгунiв.

– Але ж чекайте, вона сама теж мае отримати нагороду, – зауважила Миша.

– Само собою, – розважливо погодився Додо й повернувся до Алiси. – Що iще завалялося у твоiх кишенях?

– Тiльки наперсток, – невесело вiдповiла та.

– Давай-но його сюди, – скомандував Додо.