Аліса в Задзеркаллі

Роздiл I

Задзеркальний Будинок

Не випадало сумнiватися в одному: БІЛЕ кошеня до цього було не причетне… це була цiлковита провина чорного кошеняти. Адже бiлому протягом останнiх п’ятнадцяти хвилин стара кiшка без упину вилизувала писочок (i воно попри все мужньо це зносило), отож, як бачите, бiле кошеня аж нiяк не могло утнути цю витiвку.

Дiна вмивала своiм дiтлахам личка так: спершу вона однiею лапою притискала бiдолашну iстотку за вухо до пiдлоги, а тодi iншою протирала весь писочок, проти шерстi, починаючи з носа.

І саме зараз, як я вже сказав, кiшка натхненно вовтузилася з бiлим кошеням, яке лежало сумирно й навiть намагалося муркати – вiдчуваючи, поза сумнiвом, що все це робиться для його власного добра.

Але з чорним кошеням Дiна розiбралася ще в обiд, i тому, поки Алiса згорнулася калачиком у кутку великого фотеля, почасти базiкаючи сама до себе, а почасти куняючи, кицька зчинила грандiозну веселу метушню з мотком прядива, яке Алiса перед цим намагалася змотати. Вона качала його туди й сюди, доки нитки знову не розмоталися, й тепер вони лежали розволоченi по всьому килимку бiля камiна, а кошеня ганялося за своiм власним хвостом посеред цього безладу.

– Ах ти мала злодюжка! – закричала Алiса, пiдхопила кицюню та злегка поцiлувала ii, аби вона вже напевно зрозумiла, що потрапила в немилiсть. – Чесне слово, Дiна мусила навчити тебе кращих манер! Ти МУСИЛА, Дiно, адже знаеш, що мусила! – додала вона, осудливо поглядаючи на стару кiшку, таким сердитим голосом, на який лишень спромоглася.

Потiм Алiса знову забралася до крiсла, прихопивши з собою i кошеня, i прядиво, та почала наново змотувати моток. Але справа посувалася не надто швидко, бо дiвчинка весь час розмовляла – то з кошеням, то сама з собою. Кицька тихо сидiла в неi на колiнi та вдавала, що дивиться, як дiвчинка змотуе прядиво. Часом кицюня простягала лапку й обережно торкалася мотка: мовляв, я б iз радiстю допомогла, якби мала змогу.

– А знаеш, що завтра буде, Кицю? – почала Алiса.

 – Ти б здогадалася, якби разом зi мною сидiла сьогоднi на пiдвiконнi, але ж Дiна саме чепурила тебе, тож ти не могла. Я дивилася, як хлопцi збирають хмиз для багаття… а його для багаття треба багато, Кицю! Але хмиз виявився таким холодним, ще й весь у снiгу, тож вони це облишили. Та не хвилюйся, Кицю, ми пiдемо й подивимося на багаття завтра.

Тут Алiса намотала два чи три разки прядива довкола кицьчиноi шиi – просто подивитися, який це матиме вигляд.