Гітара, кості, кастет

– Я… не розумiю, – хрипко пробурмотiв вiн. – Це якось дивно.

– Не пам’ятаеш? – з очей Даяни текли сльози. – Боже! Не пам’ятаеш? Бура дорога, тополi, жовте небо, – раптом вона схопилася на ноги. – Не пам’ятаеш? – викрикнула вона фальцетом. – Думай, думай – час настав. Дзвони дзвонять… дзвони дзвонять, Чарлi! Маемо лише годину!

Вiн теж скочив на ноги, похитуючись.

– О-о! – скрикнув вiн.

– Чарлi, – ридала Даяна, – згадуй, згадуй!

– Я бачу, – ошелешено вiдгукнувся вiн. – Тепер бачу… я згадав, згадав!

Чарлi судомно схлипнув, ноги пiд ним пiдiгнулися, i вiн без свiдомостi звалився в крiсло.

Обидвi дiвчини тут же пiдлетiли до нього.

– Вiн знепритомнiв, – крикнула Даяна, – води, швидше!

– Ох, ти, дияволице! – обличчя Елейн спотворила гримаса злоби. – Дивись, що ти наробила! Хто ти така в бiса? Хто ти йому така?

– Хто така? – чорнi, блискучi очi Даяни зиркнули на неi. – Дружина. Вже як п’ять рокiв я його дружина.

На початку липня Чарлi з Даяною влаштували в Гринвiчi повторне весiлля.

Пiсля вiнчання старi друзi перестали називати ii Даймонд Дiком. Вони сказали, це iм’я вже давно стало надзвичайно недоречним. На iхню думку, на майбутнiх дiтей воно вплине несприятливо, а то й навiть згубно.

Імовiрно, що в разi потреби Даймонд Дiк знову зiйде з кольоровоi обкладинки, шпори його засяють, бахрома на куртцi з оленячоi шкiри затрiпотить на вiтрi – вiн рушить верхи в передгiр’я, щоб захистити своi володiння. Тому що пiд зовнiшньою лагiднiстю Даймонд Дiк завжди була твердою як сталь – такою твердою, що час уповiльнював для неi свiй бiг, хмари розходилися в рiзнi боки й хвора людина, почувши невпинний стукiт копит вночi, випрямлялася й скидала з себе темний тягар вiйни.

Третя скринька

I

Варто увiйти в офiс Сайруса Джирарда на тридцять другому поверсi, як одразу спадае на думку, що потрапили ви сюди випадково, що лiфт здiйняв вас не на верхнiй поверх, а в центр мiста, на П’яту авеню, i в цих апартаментах вам не мiсце.

Те, що здавалося клацанням тикера, виявилося лиш заклопотаним цвiрiньканням канарки, котра погойдуеться в срiбнiй клiтцi над вашою головою, i поки втомлена дебютантка за столиком з червоного дерева готуеться запитати ваше iм’я, ви можете насолоджуватися гравюрами, гобеленами, рiзьбленими панелями та свiжими квiтами.

Однак контора Сайруса Джирарда займаеться аж нiяк не декоруванням iнтер’ерiв, хоча всi iншi напрямки дiяльностi директор свого часу охопив.