Історія Флоренції. Державець

Звiльнившись, вони заходились упорядковувати правлiння: всi колишнi ради було скасовано, а замiсть них запровадили двi новi: перша – з трьохсот членiв, яких обирали тiльки з пополанiв, i друга – з двохсот п’ятдесяти i з грандiв, i з пополанiв. Перша дiстала назву Ради народу, друга – Ради комуни.

XXXI

Імператор, прибувши до Рима, влаштував там обрання антипапи й ужив низку заходiв проти папства: багато з них вiн утiлив, але чимало з них i не мали успiху. Закiнчилося тим, що з Рима вiн iз ганьбою пiшов i повернувся до Пiзи, де вiсiмсот германських вершникiв, чи то чимось незадоволенi, чи то через вiдсутнiсть платнi, повстали проти нього й укрiпилися на Монтек’яро над Черульйо.

Щойно iмператор вийшов iз Пiзи до Ломбардii, вони захопили Лукку, вигнавши звiдти Франческо Кастраканi, якого там залишив iмператор. Розраховуючи мати з цiеi здобичi користь, вони запропонували Флоренцii купити це мiсто за вiсiмдесят тисяч флоринiв, але флорентiйцi, за порадою месера Сiмоне делла Тоза, на цю пропозицiю не пристали. Таке рiшення було б для нашого мiста вельми корисним, якби флорентiйцi його дотримувались, але невдовзi iхнi настроi змiнилися, що i призвело до чималого лиха. Бо коли можна було здобути це мiсто мирно i за дуже гарну цiну, вони вiд нього вiдмовились, а коли захотiли його та готовi були заплатити значно бiльше, було вже пiзно. Цi справи також спричинили те, що Флоренцiя знову запровадила змiни в своему управлiннi, що виявилися надзвичайно злощасними. Коли флорентiйцi вiдмовилися купити Лукку, ii придбав за тридцять тисяч флоринiв генуезець месер Герардiно Спiнолi. Люди зазвичай не так поспiшають узяти те, що iм легко даеться, як спраглi того, до чого iм зась. Тiльки-но стало вiдомо про угоду, укладену месером Герардiно, i про заплачену ним низьку цiну, як народ Флоренцii запалився бажанням здобути Лукку, гнiваючись i на себе, i на тих, хто радив вiдмовитися вiд покупки. Вирiшивши будь-що забрати силою те, що вiдмовилися купити, вiн послав свое вiйсько шарпати i грабувати луккськi землi. Тим часом iмператор пiшов iз Італii, а антипапу, за рiшенням пiзанцiв, вiдправили полоненим у Францiю. Пiсля смертi Каструччо 1328 року й до 1340 року флорентiйцi мiж собою жили мирно, опiкуючись тiльки зовнiшнiми справами та ведучи приватнi вiйни в Ломбардii через появу там Іоанна, короля чеського, i в Тосканi за приеднання Лукки. Мiсто прикрасили новими будiвлями та, за порадою Джотто, найвiдомiшого тодi художника, спорудили вежу Сан Репарата.