Державець

Проте той, хто менше покладаеться на фортуну, перебувае в бiльшiй безпецi. Справа також спрощуеться, якщо державець бувае змушений через вiдсутнiсть iнших володiнь personaliter[10 - Personaliter (лат.) – особисто.] оселитися в нових. Переходячи тепер до тих осiб, котрi стали володарями завдяки власним талантам, а не фортунi, назву серед найвидатнiших Мойсея, Кiра, Ромула, Тезея i подiбних до них. Хоча про Мойсея, мабуть, не варто згадувати, бо вiн був простим виконавцем задумiв Бога, однак захоплення в ньому заслуговуе вже solum[11 - Solum (лат.

) – лише.] та благодать, яка удостоiла його бесiд iз Богом. Але якщо звернутися до Кiра й iнших засновникiв i завойовникiв царств, то побачимо, що всi iхнi дii були дивовижними, й якщо розглянути iхнi окремi вчинки, вони будуть збiгатися з вчинками Мойсея, у котрого був настiльки авторитетний наставник. Вникаючи в iхне життя та справи, помiчаемо, що фортуна надала iм хiба випадок, який поставив iх лицем до лиця з матерiею, якiй вони могли надати будь-якоi форми на власний розсуд; якби нагода не трапилася, сила духу цих людей згасла б у невiдомостi, але якби не було цiеi сили, то слушна нагода виявилася б марною. Отже, Мойсей мав знайти народ Ізраiлю в Єгиптi поневоленим i пригнобленим египтянами, щоб той був готовий вирушити за ним заради звiльнення з рабства. Ромулу треба було виявитися зайвим в Альбi та бути покинутим напризволяще пiсля народження, щоб стати царем Риму та засновником Римськоi вiтчизни. Кiру довелося застати серед персiв невдоволення владою мiдян, а мiдян – слабкими та знiженими внаслiдок довготривалого миру. Тезею не довелося б виказувати свою хоробрiсть, якби вiн знайшов Афiни згуртованими. Випадковi збiги обставин виявилися для цих людей щасливими, а iхнi незвичайнi таланти допомогли iм скористатися нагодою, що привела iхню батькiвщину до слави та процвiтання.

Тим, хто стае державцем шляхом вiдваги, на кшталт ранiше згаданих осiб, влада дiстаеться важко, але утримати ii легко, а труднощi здобуття влади виникають частково через новi порядки та приписи, якi правителi змушенi запроваджувати задля змiцнення нового устрою та власноi безпеки.

Необхiдно зауважити, що немае плану, який так само важко задумати, з успiхом втiлити в життя та безпечно здiйснити, як стати на чолi державноi перебудови. Вороги новатора – всi, хто був щасливий при колишньому режимi; а тi, кому новацii можуть пiти на користь, захищають його доволi мляво.