На нашем сайте вы можете читать онлайн «Потоп. Том III». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Потоп. Том III

Автор
Дата выхода
29 сентября 2018
Краткое содержание книги Потоп. Том III, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Потоп. Том III. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Генрик Сенкевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Потоп» – історичний роман-епопея польського письменника Генрика Сенкевича (1846—1905), лауреата Нобелівської премії з літератури (1905). Це друга частина історичної трилогії, куди також входять романи «Вогнем і мечем» та «Пан Володийовський». Сюжет «Потопу», заснований на історичних подіях, пов’язаний з так званим Шведським потопом, коли до Речі Посполитої вторглися шведи (1655—1660). Час дії роману триває з 1654 по 1657 рік. На тлі широкої панорами життя Речі Посполитої середини XVII століття автор детально описує хід війни, на першому етапі якої, в результаті численних зрад польських магнатів, шведи практично без зусиль захоплюють країну. Велику увагу в «Потопі» приділено героїчній обороні Ясногорського монастиря, де зберігається особливо шанована в Польщі Ченстоховська ікона Божої Матері, і взагалі тій ролі, яку ця оборона зіграла в підйомі національного духу. Цей опір привів, зрештою, до відродження Речі Посполитої і повного вигнання загарбників. У цих драматичних історичних подіях бере безпосередню участь молодий полковник Анджей Кміциц, який на початку Шведського потопу прилучився до прошведських сил, проте потім перейшов на сторону патріотів і численними військовими подвигами спокутував провину. Багато в чому цим він міг завдячити своїй нареченій Оленьці Білевич…
Потоп. Том III читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Потоп. Том III без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Двое рейтарiв притримали коней i стали оглядатися за вахмiстром. Той якраз пiд’iхав, зиркнув i промовив:
– Це якийсь гончак iз польськоi псарнi.
– Я гукну по нього! – запропонував рейтар.
– Помовчи. Може iх тут бути бiльше. Давай до полковника!
Тим часом пiд’iхала решта авангарду, всi зупинилися; низькорослий лицар i собi притримав коня i розвернув його до шведiв, немовби iм хотiв дорогу заступити.
Якийсь час вони дивилися на нього, а вiн на них.
– Є й другий! Другий! Третiй! Четвертий, цiла ватага! – враз загукали у шведських лавах.
Аж тут з обох бокiв дороги висипали вершники, спочатку поодинцi, потiм по двое, по трое. Всi зупинялися бiля того, котрий з’явився першим.
Тут i друга шведська варта зi Свенo, а вiдтак i весь загiн iз Канненбергом пiдiйшли до форпосту. Канненберг i Свено виiхали зараз же наперед.
– Я впiзнаю цих людей! – зауважив, ледве глянувши, Свено. – Ця хоругва першою вдарила на графа Вальдемарa пiд Големб’ем, це люди пана Чарнецькогo. Вiн i сам мусить тут бути!
Цi слова справили враження, у лавах запанувала глибока тиша, лише конi дзеленчали мундштуками.
– Десь мае бути якась засiдка, – зауважив Свено. – Замало iх, аби нам протистояти, але в лiсi мають ховатися й iншi.
Тут вiн звернувся до Канненбергa:
– Ваша гiдносте, повертаймося!
– Добре, пане, радите, – насупився полковник. – То варто взагалi було виiжджати, якщо, побачивши кiлькадесят обiдранцiв, маемо повертатися? То чому, побачивши одного, було не налякатися?.. Вперед!
Шведська шеренга просувалася далi дуже обережно, за нею друга, третя, четверта.
– Плi! – скомандував Канненберг.
Шведськi мушкети нахилилися, як один, залiзнi шиi витягнулися в бiк польських вершникiв.
Але ще до того, як мушкети встигли дати залп, польськi вершники завернули коней i кинулися навтьоки безладною гурбою.
– Вперед! – рикнув Канненберг.
Загiн рушив iз мiсця ступом, аж земля задрижала пiд важкими копитами рейтарських коней.
Лiс наповнився криками переслiдувачiв та втiкачiв. Пiсля чвертi години гонитви, чи то шведськi конi були кращi, чи то польськi дорогою вимученi, але простiр, що розмежовував два вiйська, катастрофiчно зменшувався.
Але водночас сталося й щось дивне. Безладна спочатку польська гурба, у мiру розвитку втечi, не лише не розпорошилася ширше, а навпаки, втiкала в щораз кращому ладi, щораз рiвнiшими рядами, немовби сама швидкiсть коней шикувала вершникiв у лави.











