На нашем сайте вы можете читать онлайн «Потоп. Том III». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Потоп. Том III

Автор
Дата выхода
29 сентября 2018
Краткое содержание книги Потоп. Том III, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Потоп. Том III. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Генрик Сенкевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Потоп» – історичний роман-епопея польського письменника Генрика Сенкевича (1846—1905), лауреата Нобелівської премії з літератури (1905). Це друга частина історичної трилогії, куди також входять романи «Вогнем і мечем» та «Пан Володийовський». Сюжет «Потопу», заснований на історичних подіях, пов’язаний з так званим Шведським потопом, коли до Речі Посполитої вторглися шведи (1655—1660). Час дії роману триває з 1654 по 1657 рік. На тлі широкої панорами життя Речі Посполитої середини XVII століття автор детально описує хід війни, на першому етапі якої, в результаті численних зрад польських магнатів, шведи практично без зусиль захоплюють країну. Велику увагу в «Потопі» приділено героїчній обороні Ясногорського монастиря, де зберігається особливо шанована в Польщі Ченстоховська ікона Божої Матері, і взагалі тій ролі, яку ця оборона зіграла в підйомі національного духу. Цей опір привів, зрештою, до відродження Речі Посполитої і повного вигнання загарбників. У цих драматичних історичних подіях бере безпосередню участь молодий полковник Анджей Кміциц, який на початку Шведського потопу прилучився до прошведських сил, проте потім перейшов на сторону патріотів і численними військовими подвигами спокутував провину. Багато в чому цим він міг завдячити своїй нареченій Оленьці Білевич…
Потоп. Том III читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Потоп. Том III без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Пан Чарнецький переможений i припинив свое iснування! Вiд цiеi думки забули про всi незгоди, яких зазнали. Вiд цiеi милоi думки забули й про майбутнi труднощi. Слова короля, якi багато офiцерiв чули, розлетiлися по табору й усi були переконанi, що перемога ця справдi мала надзвичайне значення, що дракон вiйни переможений, а тепер настали часи для помсти та панування.
Монарх дав вiйську кiльканадцять годин перепочинку. Тим часом iз Козениць прибули пiдводи з провiантом. Вiйсько розмiстилося в Голомб’i, Кровенiках i Жижинi.
– Немае бiльше Чарнецькогo!
Повторювали це один одному, немовби навзаем хотiли доброю новиною подiлитися. Похiд розпочався весело. День був сухий, холодний i погожий.
Вiйсько розтягнулося майже на милю вужем, чого ранiше не робили нiколи. Два драгунськi полки пiд командуванням француза Дюбуа пiшли на Кiнську Волю, Маркушiв i Гарбiв, за милю вiд головних сил. Якби так iшли ще три днi тому, то iх обов’язково спiткала б смерть, але тепер передував шведам страх i слава перемоги.
– Немае бiльше Чарнецькогo! – повторювали офiцери та солдати.
Похiд вiдбувався спокiйно. З лiсових глибин не чулися вигуки, iз заростiв не прилiтали стрiли, невидимою рукою випущенi.
Над вечiр Карл-Густав прибув до Гарбовa, веселий i в хорошому гуморi. Вже саме хотiв вдатися до вiдпочинку, як тут Ашемберг повiдомив через службового офiцера, що хоче побачити короля в нагальнiй справi.
За хвилину вiн зайшов до квартири, i не сам, а з драгунським ротмiстром. Король, котрий мав швидке око та пам’ять, таку обширну, що iмена майже всiх жовнiрiв пам’ятав, упiзнав зараз же капiтана.
– А що нового, Фрiде? – спитав вiн. – Дюбуа повернувся?
– Дюбуа мертвий, – вiдповiв Фрiд.
Король сторопiв. Лише тепер зауважив, що ротмiстр мав вигляд, немов його з могили викопали, й одяг на ньому пошарпаний.
– А драгуни? – поцiкавився монарх. – Їх же два полки?
– Всiх до ноги вирiзали. Мене одного живим вiдпустили!
Смагляве обличчя короля потемнiло. Руками вiн заправив собi пасма волосся за вуха.











