Магеллан. Амеріґо (збірник)

Із звичайним sobresaliente особливо не церемоняться. Вiн мусить виконувати будь-яку роботу: рифити вiтрила пiд час урагану й вiдкачувати воду; сьогоднi брати штурмом мiсто, а завтра пiд пекучим сонцем рити пiсок на будовi фортецi. Мусить тягати паки з товарами на обмiн i стояти на вахтi у факторiях, битися на водi й на сушi; вiн зобов’язаний вправно володiти лотом i мечем, умiти коритися й повелiвати. Але, беручи участь в усьому, вiн заодно вчиться придивлятись до всього i стае водночас i воiном, i моряком, i купцем, i знавцем людей, краiн, моря, сузiр’iв.

Зрештою, доля дуже рано прилучае цю молоду людину до великих подiй, котрi десятки, сотнi лiт визначатимуть свiтове значення його нацii i змiнять карту Землi. Бо пiсля кiлькох невеликих сутичок, якi радше нагадують розбiйницькi напади, анiж чеснi боi, Магеллан у битвi пiд Каннаноре (16 березня 1506 року) приймае справжне бойове хрещення.

Ця битва пiд Каннаноре е вирiшальним, поворотним пунктом в iсторii португальських завоювань. Могутнiй володар Калiкута (сьогоднiшньоi Калькутти) люб’язно прийняв Васко да Гаму пiсля його першоi висадки на берег (1498 р.

) i виявив готовнiсть вступити в торговельнi зносини з цим невiдомим народом. Але невдовзi вiн зрозумiв, що португальцi, кiлька рокiв по тому повернувшись на бiльших i краще оснащених суднах, явно прагнуть до верховенства над усiею Індiею. З жахом бачать iндiйськi й мусульманськi купцi, яка ненажерлива щука раптом увiрвалася в iхню тиху заводь, адже цi чужинцi за одним махом пiдкорили собi усi моря. Вiд страху перед цими жорстокими пiратами жодне судно не наважуеться вийти з гаванi. Торгiвля прянощами завмирае, каравани так i не вирушили до Єгипту. Аж до венецiанського Рiальто вiдчуваеться, що чиясь тверда рука перерiзала сполучення мiж Сходом i Заходом. Єгипетський султан, утративши доходи вiд торгового мита, спочатку шле погрози. Вiн пише папi, що, коли португальцi не припинять розбiйницького бешкетування у водах Індii, вiн буде змушений вдатися до репресивних заходiв i зруйнуе Грiб Господнiй у Єрусалимi. Але нi папа, нi iмператор, нi королi не в змозi приборкати iмперськi прагнення Португалii. Тож потерпiлим не лишаеться нiчого iншого, як об’еднатися i своечасно оголосити португальцям шах, поки тi ще остаточно не закрiпилися в Індii. Напад готуе калiкутський владика за таемноi пiдтримки египетського султана, а можливо, й венецiанцiв, котрi – золото сильнiше за кревнi зв’язки – потай посилають у Калiкут зброярiв i гарматникiв.