Магеллан. Амеріґо (збірник)

Ідея Магеллана здiйснюеться

20 жовтня 1517 р. – 22 березня 1518 р

Тепер Магеллан стоiть перед вiдповiдальним рiшенням. У нього е смiливий план, рiвного якому не виношуе в серцi жоден моряк його часу, до того ж у нього е впевненiсть – або йому здаеться, що вона е, – що завдяки своiй особливiй обiзнаностi цей план неминуче приведе його до мети. Але як здiйснити такий вельми недешевий i небезпечний задум? Його король вiдвернувся вiд нього, а на пiдтримку знайомих португальських судновласникiв вiн навряд чи може розраховувати: вони не насмiляться доручити командування ескадрою людинi, яка впала в немилiсть при дворi.

Отож лишаеться один шлях: звернутися до Іспанii. Там, i тiльки там, може Магеллан розраховувати на пiдтримку, лише при тому дворi його особа може мати певну вагу, бо вiн не тiльки привезе з собою цiннi данi з лiсабонського Tesoraria, але наведе, що не менш важливо для задуманоi ним справи, докази моральноi правоти претензiй Іспанii. Його компаньйон Фалейру вирахував (так само неправильно, наскiльки неправильно був поiнформований Магеллан), що «Острови прянощiв» знаходяться не в межах португальських володiнь, а в зонi, вiдведенiй папою Іспанii, i тому е власнiстю iспанськоi, а не португальськоi корони. Найбагатшi у свiтi острови та найкоротший шлях до них пропонуе незнаний португальський капiтан у дар Карловi П’ятому; ось чому швидше, нiж деiнде, вiн може розраховувати на покровительство iспанського двору. Там, i тiльки там, вiн може здiйснити свiй найзаповiтнiший задум, справу свого життя, хоч йому i доведеться дорого заплатити за це. Бо, звернувшись до Іспанii, Магеллан знае, що йому доведеться, як власну шкiру, здерти з себе шляхетне португальське iм’я Магельянш. Португальський король неодмiнно пiддасть його опалi, i вiн на вiки заживе серед своiх спiввiтчизникiв сумноi слави запроданця – traidor, перебiжчика – transfuga. Та хiба можна порiвнювати добровiльне зречення Магеллана португальського пiдданства i його вiдчайдушний перехiд на чужоземну службу з поведiнкою Колумба, Кабота, Кадамости чи Веспуччi, котрi також водили флоти iнших держав у заморськi експедицii? Магеллан не тiльки полишае батькiвщину, але й – замовчувати це нiяк не можна – завдае iй шкоди, передаючи до рук найзаздрiснiшого суперника свого короля «Острови прянощiв», завойованi вже, як йому добре вiдомо, його спiввiтчизниками.