Магеллан. Амеріґо (збірник)

Уже давно генуезцi, французи, iспанцi дивляться скоса на спритнiшу Венецiю, яка зумiла вiдвести золотий Гольфстрiм до Канале Гранде, але ще бiльше дратують iх Єгипет i Сирiя, де iслам нездоланним ланцюгом вiдгородив Індiю вiд Європи: жодне християнське судно не мае права заходити у води Червоного моря, жодному купцю-християнину не дозволяеться проiжджати через нього. Вся торгiвля з Індiею невблаганно здiйснюеться через турецьких i арабських купцiв i посередникiв. Таким чином, товари не лише безглуздо пiднiмаються в цiнi для европейського споживача, не лише перехоплюються прибутки купцiв-християн, але й виникае загроза, що вся маса благородних металiв рине на Схiд, оскiльки мiнова вартiсть европейських товарiв значно поступаеться вартостi iндiйських.

Уже через цей досить вiдчутний торговий дефiцит поквапливе бажання Заходу звiльнитися з-пiд розорливого i принизливого контролю ставало дедалi невiдступнiшим, i врештi-решт сили европейцiв злилися воедино. Хрестовi походи аж нiяк не були (як це iнколи дехто романтизуе) лише мiстично-релiгiйною спробою вiдiбрати у невiрних «Грiб Господнiй»; ця перша европейсько-християнська коалiцiя була водночас першим логiчним i цiлеспрямованим намаганням розiрвати ланцюг, що закривав доступ до Червоного моря, домогтися для Європи, для християнського свiту права торгiвлi з краiнами Сходу. Але оскiльки ця спроба не вдалася, оскiльки Єгипет неможливо було вирвати з-пiд влади магометан, а iслам, як i ранiше, заступав дорогу до Індii, то, цiлком природно, визрiло бажання знайти iнший, вiльний, незалежний шлях до цiеi краiни. Та вiдвага, яка покликала Колумба на захiд, Бартоломеу Дiаша i Васко да Гаму – на пiвдень, Кабота – на пiвнiч, до Лабрадора, народилась перш за все iз свiдомого вольового прагнення вiдкрити, нарештi-таки, для захiдного свiту вiльний, безмитний, без найменших перешкод, морський шлях до Індii i тим самим зламати ганебне владарювання iсламу. В iсторii найважливiших винаходiв i вiдкриттiв окрилюючим началом завжди е духовнi, моральнi мотиви, але поштовхом до них, зрештою, найчастiше бувають звичайнi меркантильнi iнтереси. Безумовно, вже сама вiдчайдушнiсть задумiв Колумба i Магеллана мала б викликати захоплення у королiв i iхнiх радникiв. Але нiхто нiколи не ризикував би вкласти в цi проекти кошти, необхiднi для iх здiйснення, жоден монарх чи лихвар не спорядив би iм флот, не будучи водночас упевненим, що витрачена на експедицii сума буде вiдшкодована тисячоразовими баришами.