Проби. Вибране

Мудрi державцi докладають усiх зусиль, аби збирати й об'еднувати городян як для спiльного виконання обов'язкiв, накладених на нас святобливiстю, так i для iнших поважних справ та всiляких забавок: громадський дух та згуртованiсть вiд цього тiльки мiцнiшають. Та й чи можна було б запропонувати iм невиннiшi розваги, нiж тi, що вiдбуваються прилюдно i перед очима влади? По-моему, було б навiть правильно, якби влада i державець вряди-годи трусили капшуком i частували мiську комуну театральними видовищами, виявляючи тим самим свою ласку i батькiвське пiклування, i якби в мiстах iз численною люднiстю було вiдведено вiдповiднi мiсця для вистав, якi вiдвертали б городян вiд таемного зла.

Повертаючись до нашоi теми, наголошу: найголовнiше – прищепити охоту i любов до науки, iнакше ми виховаемо просто вiслюкiв, нав'ючених книжками з iхньою премудрiстю. Пiдстьобуючи iх ударами рiзок, iх обвiшують повними саквами усiляких знань, але щоб тамтi стали iстним добром, не досить iх носити на собi, треба ними пройнятися.

Роздiл XXVIII

Про дружбу

Спостерiгаючи, як працюе маляр, який живе у моему домi, я вiдчув бажання пiти за його прикладом. Вiн вибирае найкраще мiсце посеред стiни i чiпляе там полотно, намальоване з найбiльшим хистом, а порожнiй простiр довкола заповнюе гротесками, тобто фантастичними мальовидлами, чарiвними лише своiм розмаiттям та химернiстю. І якщо бути щирим, то що таке ця книга, як не тi самi гротески, не тi самi кострубатi чудиська, складенi з рiзних шматкiв, без певноi форми, без доладностi й пропорцiй, окрiм чисто випадкових?

Зверху обличчя

Гарноi жiнки, внизу ж – подоба лускатоi риби.

    Горацiй, Про поетичне мистецтво, 4

    Пер. Андрiя Содомори

Тож-бо я сумлiнно мавпую тамтого маляра у другому пунктi, зате у першому, найкращiй частинi його працi, я пасу заднiх, бо мiй хист не сягае аж так далеко, аби я вiдважився створити полотно, пишне i виконане за всiма правилами мистецтва. От я й постановив запозичити його у Етьена де Ла Боесi[76 - Ла Боесi справив на Монтеня пiсля своеi смертi 1563 року дуже глибокий вплив.

Умираючи, вiн заповiв Монтеню свою «книгозбiрню», де було багато творiв стоiкiв. Монтень оприлюднив твори свого друга, за винятком Розправи про добровiльне рабство.], хай воно прикрасить i оздобить усю мою працю. Я маю на увазi його розправу, якiй вiн дав титул Добровiльне рабство; проте люди, не знаючи про те, перехрестили ii на Проти единого.