Конотоп над Єзучем

На осiнньому торзi на Хортицi основною ланкою виступала работоргiвля. Торгiвля рабами приносила великий бариш купцям. Купцi повезуть людей на далекi торги других держав i продадуть у рабство. Кочiвники отримали полон задарма, а чужоземнi купцi заплатили iм дорого.

Осiннiй торг на Хортицi тривав довго, до самих морозiв. Тут для кораблiв були тихi бухточки. На островi стояли хати, де можна розмiститись i чекати живого товару.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

ВЕЛИКІ ПРОТИСТОЯННЯ

І. Вiдродження Схiдноi Руси.

 – ІІ. Литовсько-руське княкiвство. – ІІІ. Вiкова ворожнеча мiж Польщею i Москвою. – ІV. Козаки на Украiнi. —

V. Заснування колегii у Киевi

І

ВІДРОДЖЕННЯ СХІДНОЇ РУСИ

Схiдна Русь з 1235 року знаходилась пiд татаро-монгольським iгом. Майже всi городи були зруйнованi. Князi поступово пiдiймали своi володiння iз попелищ. На право управляти князiвством вони iздили у ставку до татарського хана по «ярлик». Московський князь Дмитро Іванович (1350—1389 р.

р.) пiдняв Москву iз руiн, поставив кам’яний Кремль, об’еднав зусилля дрiбних князiв Схiдноi Руси i виступив проти татар. Вiн одержав перемогу у битвi бiля Дону на Куликiвському полi.

Але татари не вiдступали. Через два роки вони пiшли на Москву, спалили i розграбили. Орда ще довго з Руси брала данину серебром i золотом.

На рiчцi Волзi утворились татарськi князiвства з городами-укрiпленнями: Казань i Астрахань. Вони постiйно нападали i розоряли руськi землi. Московським князям вдалося об’еднати дрiбнiшi князiвства i створити одне мiцне князiвство.

У ХV столiттi до Московського князiвства вже iхали купцi нiмецькi, фламандськi, голондськi. Був лише один торговий шлях, який з’еднував Псков i Ригу, вiн лiтом проходив по водi, а взимку по снiгу. Лiси та болота вiддiляли городи вiд причалiв на Варяжському морi. Мiж Ярославцем i Москвою торговi каравани проходили лише зимою: 700—800 саней, загружених зерном та рибою, iхали iз охороною, яка захищала вiд нападу татар.

Чужоземнi купцi мали привiлеi, а на руських купцiв накладали налоги та пошлину.

Одиницею у торгiвлi був «рубль», вiд слова «рубати», вiн мiнявся на 100 копiйок. Вага «рубля» вiдповiдала 16-ти золотникiв серебра. Цi рублi цiнували англiйськi купцi, копiйки мали назву «деньга» вiд татарського «дин» – серебро.

У ХVІ столiттi на монетi з’явилось зображення воiна iз списом, по росiйському «копiе». Монету назвали «копiйка».