Конотоп над Єзучем

У 1604 роцi в Литвi об’явився самозванець Лжедмитрiй Перший. Як сповiщають iсторичнi довiдки, це був збiглий монах iз московського монастиря. Вiн утiк до Польщi та видавав себе за померлого сина царя. Король Сигизмунд Третiй пiдтримав його намiр у походi на Москву, видiлив йому польське i козацьке вiйська. Лжедмитрiй прибув до Москви i вiнчався на трон. Поляки чинили безлад у столицi, бояри пiдняли бунт i убили самозванця.

На царський трон бояри обрали Василя Шуйського, Путивлi пiднявся бунт, який очолив Іван Болотнiков.

Цар Шуйський послав вiйсько i повсталих розбили пiд Тулою.

Невдовзi на Сiверщинi у Стародубi з’явився ще один самозванець – Лжедмитрiй Другий. З польським вiйськом вiн пiдiйшов пiд Москву i зупинився у селi Тушино. Московський цар закликав на допомогу Швецiю i вона прислала вiйськовий загiн.

Це не сподобалось Польщi i король Сигизмунд Третiй об’явив Москвi вiйну. Королевич Владислав з вiйськом вирушив у похiд i зайняв Смоленськ.

Московське вiйсько пiд проводом Шуйського облягло крiпость Смоленськ, але було розбите поляками.

Шуйський зрiкся царського престолу, а поляки зайняли Москву. У Московському царствi три роки панувало лихолiття.

У Нижньому Новгородi Мiнiн i князь Пожарський зiбрали народне ополчення i рушили на Москву, приступом взяли бiлокам’яний Кремль, вигнали полякiв. У 1613 роцi у Московському царствi вибрали царем Михайла Федоровича Романова. Та у 1618 роцi королевич Владислав знову пiдступив з вiйськом пiд Москву. Йому на допомогу прибуло Запорiжське вiйсько гетьмана Сагайдачного числом двадцять тисяч козакiв.

Їм на зустрiч вийшло вiйсько Федора Шереметьева. Владислав запросив миру.

У 1632 роцi королем Польщi вибирають Владислава ІV, який у цьому ж роцi пiшов вiйною на Москву, оточив Смоленськ. Москва вислала вiйсько пiд проводом боярина Шейна, який програв битву. Лише у 1634 роцi Польща i Москва уклали мир.

У 1645 роцi на Московський престол сiдае молодий цар Олексiй Романов. На пiдкорених украiнських i бiлоруських землях у Польщi вибухають повстання.

Козацькi ватажки, гетьмани та отамани, очолюють виступи невдоволених, ведуть вiйни з гнобителями. Королi висилають своi вiйська, якi ведуть нещаднi розправи.

У 1648 роцi гетьман Зiновiй Хмельницький очолив запорiжське вiйсько, скликав пiд своi стяги силу невдоволених селян i розпочав визвольну боротьбу.

Першi перемоги пiд Жовтими Водами i пiд Корсунем окрилили гетьмана i вiн рушив на Польщу, знову були лише перемоги.