Конотоп над Єзучем

В городах заводили «магдебурзьке право», що означало подiл ремiсникiв та купцiв на «цехи», це надавало рiзнi пiльги.

На початку ХV столiття Литва прилучила городи сусiднього московського князiвства: Смоленськ, Полоцьк, Псков. По рiчцi Деснi зайняла городи: Любеч, Чернiгiв, Новгород-Сiверський. На пiвднi утворилось могутне ханство – Кримська орда. Вона займала острiв Крим i степи бiля острова. Цiлi столiття орда терзала Украiну. За часiв хана Менгли-Гiрея орда пiшла на украiнськi землi грабувати.

Литовське князiвство не чинило нiякого опору.

На Украiнi польська шляхта дбала лише про своi угiддя, кожен окремо вiд iнших.

Король польський не втручався у справи шляхти. Удiльне литовське князiвство було скасоване. Татари зруйнували i пограбували Киiв у 1482 роцi, а у 1493 i у 1495 роках розоряли Чернiгiвську землю i самий Чернiгiв. Чернiгiвськi князi запросили захисту у Московського князя.

У 1500 роцi Чернiгiвський князь Семен перейшов у пiдданство до Москви iз Чернiгiвською землею вiд рiчки Остер.

Тодi ж перейшов до Москви i князь Новгород-Сiверський Василь Шемятич. Москва виставила вiйсько на оборону цих земель вiд Литви. У 1508 роцi князь Михайло Глинський задумав пiдняти повстання на Украiнi. Та тут пiднялася проти нього польська шляхта, бо Московське князiвство i Польща ворогували з давнiх часiв.

У кiнцi ХV столiття на Русi укрiпився польський звичай: вiддавати городи старостам для управи. Утвори-лись Канiвстке та Черкаське староство, а в них уводився вiйськовий стан пiд назвою «козаки».

«Нетяглi» люди, що не мали нi повинностей, нi майна, мали право ставати на службу, вiддавати себе у заклад i таке iнше. Такими людьми заселялись новi слободи. Утворювалась в Украiнi нова верства, що звалась «козаки».

У 1569 роцi настала еднiсть (унiя) Литви i Польщi, в Украiнi завели такi порядки, як у Польщi. Шляхта увiльнялась вiд вiдбування вiйськовоi повинностi, а маетки були iхнею власнiстю. Пани були католицькоi вiри i польськоi народностi. Православнi украiнцi позбавлялись права служити в урядах громадянських i державних.

Пiсля унii шляхта брала «грамоти» на «порожнi» землi на Украiнi, а селяни потрапляли у повну залежнiсть вiд панiв, платили податi та вiдбували повинностi.

ІІІ

ВІКОВА ВОРОЖНЕЧА

МІЖ ПОЛЬЩЕЮ І МОСКВОЮ

У ХVІ столiття Новоi Ери закiнчилось правлiння династii Рюриковичiв на Русi. Московськi бояри обрали царем Бориса Горудова. Лише п’ять рокiв вiн удержався на престолi.